Для людей, які проживають на Кавказькому узбережжі Чорного моря та в Криму, через аварію двох нафтоналивних танкерів у Керченській протоці настали авральні часи. Десятки тисяч добровольців з лопатами і мішками вже кілька днів рятують берег, птахів та морських тварин, тобто своє середовище проживання.

Здається, це і є портрет сучасної Росії, країни,  яка погрожує світові «Орешником», але не здатна безпечно перевозити нафту. Чиновники виставили на порятунок моря практично одних волонтерів, майже без необхідної техніки, переважно з лопатами та пластиковими мішками, які, як виявилося, мазут «проїдає» і знову забруднює довкілля, зводячи нанівець зусилля рятувальників. Катастрофа осені 2007 року точно повторилася восени 2024-го.

Як повідомляє російська влада, в Керчі в анексованому Криму вже запровадили режим надзвичайної ситуації після виявлення на пляжах мазуту з танкерів, що затонули в Керченській протоці. В очищенні берега задіяли понад сто осіб та два судна,  передає РІА «Новости». Російський голова міста  Олег Каторгін  ще вдень почав мобілізувати мешканців та закликав приєднатися до рятувальних робіт. Водночас він називав викиди «поодинокими». Але навряд чи в такому разі він став би оголошувати режим НС. Із понад 4 тисяч тонн мазуту, що вирвалися в море, частина вже досягла керченського узбережжя, але нафтові поля рухаються у бік Криму і, безсумнівно, забруднюють значно більші ділянки.

Поки що, як  повідомляє МНС Криму, рятувальники спільно з ДКУ «Крим-Спас» та адміністрацією міста Керч зібрали понад 700 кг нафтопродуктів у районі одного з причалів. Також продовжуються роботи в районі мису «Зміїний». Там виявлено дві плями площею (в оригіналі сказано «об’ємом» –  авт.) 10 квадратних метрів. Крім того, на ліквідацію плям у Керченській протоці вийшов катер Спеціального морського загону Головного управління МНС Росії у Криму. «Сплановано роботи з моніторингу берегової лінії та збору забруднених піску і ґрунту, а також обстеження акваторії та проведення водолазних робіт. Повідомляється, що всього для ліквідації наслідків залучено від РСНС: 131 особу, 18 одиниць техніки, з них два плавзасоби. Від МНС Росії – 28 осіб та 9 одиниць техніки», – стверджують у відомстві.

Роботи ведуться переважно в Краснодарському краї, де забруднення берега та всього живого найзначніші. «Добровольцям протягом дня 18 грудня передали понад 15 тисяч мішків, 3 тисячі лопат, 5 тисяч пар рукавичок, понад 2 тисячі респіраторів та 100 комплектів захисного одягу», йдеться у публікації офіційного ТГ-каналу оперштабу російської влади.

Проте Крим також перебуває у зоні, яка може бути вражена забрудненням. І боротися з ним буде нелегко – навіть у респіраторних масках та у захисному одязі люди не витримують довше ніж 2-3 години роботи. На роботу має вийти нова зміна, а це означає, що з добровольців мають бути укомплектовано щонайменше 4-5 змін рятувальників. Путін  під час прямої лінії сказав, що мобілізовано майже 4 тисячі рятувальників. Севастопольський читач під ніком «Верещагін» зауважив, що цього дуже мало: «Ну так, всього по тоні мазуту на брата зібрати – дрібниця!».

На форумі на сайті ForPost жителі міста зауважують, що їх методично обманюють. Читач із ніком «акваріум» пише: «А по ТБ казали, що Криму нічого не загрожує!? А все навпаки – екологічна катастрофа в наявності». Читач «Тина Севастополь» відповідає: «… Тож треба вірити не ТБ, а своїм очам. І думати головою». Їхній співрозмовник «Турист. Не местный» констатує: «На ТБ своя, окрема реальність…», читач «child_of_the_Sea» підбиває підсумок: «Повторюся, будували яхти та марини, а нові кораблі та судна ні…»

Проте найбільше кримчан спантеличили чиновники та депутати. Контрольований Росією парламент у ці дні займався купою різноманітних справ, серед яких, однак, не знайшлося місця роботі зі створення штабу рятувальників, формування загонів добровольців, їхнього оснащення технікою. У ці дні очільник парламенту  вітав співробітників ФСБ  з їхнім святом,  аналізував законодавчі ініціативи, проводив  засідання президії, але в нього так і  не знайшлося часу  на порятунок екології Криму.

Різними справами, в основному пропагандистськими, займався і російський голова Криму  Сергій Аксьонов, але до їхнього переліку також не увійшла робота з порятунку екології Криму та морської акваторії.

Ця катастрофа – головний біль на багато років уперед

«Крыминформ»  поквапився повідомити, що «МНС завершив прибирання кримського узбережжя від мазуту», хоча насправді ще нічого не завершилося. Як  розповів журналістам  служби новин ForPost доцент кафедри управління в міжнародному бізнесі та індустрії туризму Державного університету управління, кандидат економічних наук  Вадим Жуков,  «надходження мазуту у воду зі зруйнованих танкерів продовжується, але він загусає і повільніше розтікається через низьку температуру морської води. При цьому утворюються згустки кулястої форми, що мають різну щільність, тому частково плавають на поверхні і в товщі води, частково осідають на дно … Робота з очищення узбережжя і дна має бути велика. Просочений паливом ґрунт необхідно буде збирати не тільки з пляжів та прибережної смуги, але й вичерпувати із дна, вивозити і очищати, застосовуючи механічні та хімічні способи…» Зрозуміло, що з підвищенням температури згустки та цілі поля мазуту будуть мігрувати, зокрема й у бік Криму. Ця катастрофа – головний біль на багато років уперед.

Парламентська газета «Крымские известия» цими днями публікує не інформацію чи репортажі з місць порятунку природи, а концентрує увагу кримчан на статті із дивовижним заголовком  «Грамотний і фундаментальний підхід до вирішення питань екологічної безпеки в районі берегових ліній». У морі загинула людина, Чорному морю та його мешканцям, населенню на його берегах завдано шкоди на десятиліття вперед, а у статті йдеться про неіснуючий, буцімто «грамотний і фундаментальний» підхід до екології саме на берегових лініях? І це тоді, коли саме життя спростовує вигадки статті.

У статті ані слова про морську катастрофу, яка загрожує Криму, ані слова про рятувальників, ані слова про проблеми, зате багато про те, що нібито «з 2014 (!) року популярність серед росіян Криму як місця відпочинку стрімко зростає…» хоча насправді популярність курортів Криму через екологію та війну сьогодні впала як ніколи.

Газета повідомляє відверті вигадки: «Крим поступово перетворюється із сезонного (літнього) місця відпочинку на цілорічний курорт із високорозвиненою інфраструктурою туріндустрії…» або «відпочинок у Криму стає все більш привабливим і комфортним…» І все це для того, щоб відволікти кримчан від катастрофи в морі , переключити їхню увагу на неіснуючі «досягнення».

Водночас севастопольські журналісти, на відміну від кримських, задаються найактуальнішим після найбільшої морської катастрофи питанням: «Чи зірветься курортний сезон на півдні Росії після розливу мазуту в Чорному морі». Мазутом забруднено величезну площу, яка раніше використовувалася як курорт – від Анапи, Новоросійська та Геленджика до Криму. Минулого разу, тобто у 2007 році, коли за аналогічних обставин зазнав аварії такий самий старий танкер «Волгонефть», сума збитків і витрат на відновлення екології перевищила 30 мільярдів рублів, хоча вилилося тоді в море вдвічі менше нафти. Досвід підказує, що шкода природі від нинішньої катастрофи буде вдвічі більшою. Якщо Росії доведеться витратити на відновлення курортів 60 мільярдів рублів, а оновлений курорт такого прибутку не дасть, то навіщо тоді його відновлювати собі на збиток? Експертам потрібно сісти на березі і чекати десяток років, поки екологія оновиться сама по собі?

Насправді питання так не стоїть. Фахівці в опитуванні ForPost зазначають, що курорт значно постраждає, але збережеться, багато підприємств галузі будуть близькими до збитковості, про розвиток галузі немає й мови, буде значне зниження продажів путівок, насамперед для батьків з дітьми. Туристи нададуть перевагу іншим місцям відпочинку. До речі, зимовий курорт на Кавказі не постраждав, проте ж у Криму його немає як такого, незважаючи на запевняння російської влади про зимовий курорт, проте депутати над «вирішенням проблеми відсутності снігу» поки не владні.

Водночас кримчани обурені недоречними клопотами російської влади. Природі завдано катастрофічних збитків, а влада піклується про курорт. Читач із ніком «Верещагин» зазначає: «Головне, що турбує в екологічній катастрофі, якщо орієнтуватися на ЗМІ та заяви влади – чи зірветься курортний сезон?! От воно як нині. Читач «Наташа» уточнює: «Як можна думати в такій ситуації про курортний сезон?» Читач «d dd» ставить питання про провину і совість: «Як там почуваються акціонери ВАТ Роснефть? Судновласники вже найняли капітанам адвокатів? Як там капітани порту Керч та інші служби, совість не мучить?.. Призначимо стрілочників,         якщо що?»

Що маємо у результаті? Я пам’ятаю, як кримські журналісти ще в 2007 році після аналогічної катастрофи, коли в море вилилося півтори тисячі тонн нафти, закликали Росію відмовитися від застарілих танкерів серії «Волгонефть», що зносилися вже тоді, проте ні політики, ні господарники Росії висновків не зробили, хоча ці танкери кожної штормової осені несуть загрозу катастроф. Це свідчить, що Росія як країна в цілому, всупереч словам, не вживає жодних заходів, щоб не завдавати шкоди довкіллю, і їй байдуже до екології країни.

Очевидно, що термінові, не зважаючи на штормові умови, перевезення нафти на застарілих танкерах обумовлені військовою потребою Росії в постачанні палива на лінію фронту, тому одна з причин цієї катастрофи – анексія Криму та війна Росії в Україні. Ось як війна відгукнулася.

Джерело: Костянтин Подоляк, спеціально для Крым.Реалии

Джерело