Неділя по Різдві – пам’ять святих Йосифа Обручника, Давида царя і Якова, по плоті брата Господнього Гл 1,11-19; Мт 2,13-23 (о. Турконяк Р.) Храм Пресвятої Євхаристії, Львів 29.12.2024.

Сьогоднішня неділя у церковному календарі літургійно називається неділею після Різдва Ісуса Христа. На цю неділю Церква встановила пам’ять святих Йосифа Обручника, Давида царя і Якова, по плоті брата Господнього. І свята Церква пропонує нам для читання уривок із першого розділу святого апостола Павла до галатів. Апостол пише галатам, що він голосив їм Євангеліє, яке він не навчився у людей, але Ісус Христос об’явив йому. Він написав правду про себе, що він гонив Христову Церкву, був завзятим, кращим у поганому від інших, переслідував християн, бо уважав себе щирим поклонником юдейства. Згодом, зрозумів, що Господь вибрав його тоді, коли його ще не було на світі й не для того, щоб гонити християн, але бути для них батьком та вчителем! Коли Савло, пізніше апостол Павло, пізнав, що Господь благословив йому проповідувати Євангеліє, він голосив його між поганами, лише згодом, по трьох роках подався у Єрусалим, де зустрівся з Кифою, апостолом Петром і перебував у нього п’ятнадцять днів. Він ще бачився з Яковом, братом Господнім, коли говоримо братом Господнім, це означає двоюрідний брат. З цього короткого уривку пізнаємо, що святий апостол Павло не шукав людського признання, лише систематично проповідував слово Боже. Він не мав страху прибувати і до таких, хто його не приймали, а він проповідував у Дамаску, також у Єрусалимі, в кожній юдейській околиці закликав до покаяння, пишучи: «Через це юдеї, схопивши мене в храмі, хотіли розтерзати» (Ді 26,21). Коли Павло говорив про Бога у Аеропагу, спочатку греки слухали його: «Почувши ж про воскресіння з мертвих, одні глузували, а інші казали: Про це послухаємо тебе іншого разу» (Ді 17,32). Різних слухачів зустрічав апостол, часто, вороже наставлених.

Знаємо про святого Обручника Йосифа, який опікувався Ісусом та Марією, кого у Святому Писані названо праведним. Його життя найбільше від певного часу оберталося навколо двох найсвятіших осіб у світі: Ісуса та Марії, свій обов’язок він виконував гідно. Потім, згадано царя Давида, якого життя знаменувалося частими війнами. Насамперед, він втікав від Саула, якого Господь позбавив царської гідності, а той намагався вбити Давида. «Давид (був) тридцятилітнім сином, коли він зацарював, і царював сорок літ» (2Сам 5,4). Давид, як цар, побив Моава: «І побив Давид Адраазара сина Раава царя Сува, як він ішов накласти свою руку на ріку Евфрат… І приходить Сирія Дамаскова помогти Адраазарові цареві Суви, і Давид побив зі Сирії двадцять дві тисячі мужів» (2Сам 8,3;5). Господь давав успіхи царю Давиду, коли він воював проти різних ворогів… Крім, воєн, Давид провадив мирне Богу миле життя, також, цар Давид зібрав багато матеріалу, щоб будувати святиню Господові, але почув слова: «…Тому що впало на твоє серце збудувати дім моєму імені, добре вчинив ти… Лиш не ти збудуєш дім, але твій син, що вийшов з твоїх боків, цей збудує дім моєму імені» (1Цар 8,16-17). Господь не бажав, щоб пророк Давид будував йому дім, тому що він багато воював, а задум Бога був іншим (пор.1Цар 5,15), хоч Ісус Христос згадує позитивно про блаженного царя Давида. Мимо війн, які провадив Давид, цар каявся і Господь простив йому багато гріхів. Згадується теж про апостола Якова, як брата Ісуса Христа, тому що він був тіточним братом, Христа Спасителя, а його мати була на ім’я Марія Клеопова. Святий апостол Павло в листі до коринтян написав, що Спаситель після воскресіння з’явився апостолам і Петрові, потім з’явився понад п’ятистам, згодом, з’явився Якову (пор. 1Кр 15,5-7). Святий апостол Яків відзначався надзвичайно святим життям, проповідував у Єрусалимі, через те багато людей наверталися до віри в правдивого Бога. Фарисеї та книжники не любили його й підступно просили, щоб вийшов на високий балкон голосити слово Боже. Коли він проповідував, його скинули з балкону, потім, підібрані фарисеями люди добивали його камінням…

Сьогодні євангельському читанні розповідалося про те, що Ірод помер, у Вифлиємі та околицях люди оплакували вбитих військом дітей з розпорядження Ірода. Ангел знову приходив у сні до Йосифа і той негайно повертався в рідну землю, оселюючись у Назареті. Ось, такі події відбувалися в житті Сина Божого, якого вже малим вороги намагалися вбити. Тоді військові вбивали невинних дітей, тепер ворожа армія в Україні вбиває усіх на нашій землі, хто зустрічається їм на шляху.

Просімо Господа, щоб завершив кровопролитну війну в Україні.

Джерело