Малеча не просила під ялинку ні іграшок, ні солодощів, а лише повернення свого тата. Кожного разу на акціях-нагадуваннях про військовополонених вона тримала плакат зі словами своєї мрії. І нарешті, під час чергового обміну полоненими, її мрія здійснилася!
Вся велика родина морпіхів вірить і докладає всіх зусиль, щоб кожен із захисників повернувся додому до своїх дітей, до своїх рідних. Ми не забуваємо про тих, хто досі залишається в неволі, і продовжуємо боротися за їхнє звільнення! 🙏
