1 січня на празник Обрізання ГНІХ і святого Василія Великого Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Літургію у храмі Святого Василія Великого (м. Львів, Рясне 1).

У своїй проповіді Архиєрей зазначив:

— Святий апостол Павло уболівав за тими, кому він проповідував і хто прийняли віру в Ісуса Христа, як Бога. Наприклад, він звертався до колосян, щоб їх ніхто не ошукав філософською плутаниною. Тому що завжди знаходяться якісь люди, які чомусь бажають верховодити, керувати, збирати для себе прихильників, щоб бути проводирями певних груп віруючих людей. Навіть, не вмію цього добре пояснити, можливо йдеться про гроші, матеріальні блага тощо для таких, хто проголошує себе лідером?! Можливо, за такі справи беруться вороги Ісуса Христа, керовані злими духами, які підписують собі нікчемний вирок аж до втрати вічного щастя у небі!?

Святий апостол пригадує, що в Ісусі вся повнота життя, він – Бог і не існує нікого понад Господа. Апостол говорив про повноту Божества, тобто, що поза Богом нічого не існує, а всяка влада та начальства підвладні йому. Згадує про нерукотворне обрізання, тобто, духовний вимір, що відрізнялося від ручного обрізання, бо духовне визволене Христом, відкуплене його життям, смертю та воскресінням. Це – свобода людини, яка має легкий вибір та запевнення від Ісуса, щоб простувати дорогою життя, шляхом спасіння. Глибоко написав святий апостол Павло про поховання хрещенням, щоб не померти, але похоронити стару людину, щоби перейнятися вірою у Христа, в його воскресіння, разом, у нове життя.

Святий апостол Лука в євангельському уривку згадав про пастухів, які повернулися від місця, де бачили народжене дитятко Ісус, про яке їм голосило небо. Усе, що побачили, було просто: молода жінка, Марія, праведний Йосиф та мале миле дитятко – ангел сказав їм: «Для вас народився сьогодні в місті Давидовім Спаситель, тобто, Господь Христос» (Лк 2,11). Пастухи повинні були побачити у народженій дитині Спасителя світу!? До такого рівня зустрічі вони не були готові, хоч поверталися: «… славлячи й хвалячи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано» (Лк 2,20). Бог не вибирав собі багатих, знатних та особливих людей, лиш, прості пастушки прийшли його побачити та привітати. І звичайні та задушевні пастухи отримали духовне наповнення: побачили щось несподіване та відчули неочікуване, бо, повертаючись славили та прославляли Бога. А восьмого дня закон приписував обрізати дитя, хоч видавалося б, цей обряд можна опустити, бо це – Божий Син, над яким не потрібно було виконувати писані закони. Але Марія та праведний Йосиф були виконавцями Божої волі, тому не сміли уникати того, чого вимагало право. Цей обряд серед євреїв, також, свідчив про їхню релігійну тотожність, під час цього обряду надавалося ім’я дитині. Дитя Марії отримало ім’я Ісус! Фарисеї виконували цей припис, як закон Мойсея та обряд, що запевнював спасіння. Деякі особи та певні релігійні течії запевняли, що обряд обрізання забезпечував від посідання диявола та вміщував особу в спасенну область Бога. Існували різні приписи, які заплутували народ, бо необхідно пам’ятати одне, що лише Ісус Христос звільняє людину від впливу демона і лиш Господь дарує нам спасіння! Нам відомо, що спасіння не отримуємо від звершення обрядів чи інших зовнішніх чинників, але від гідного християнського життя, від наслідування життя Ісуса Христа. Тому збираймо свої духовні сили, ставаймо твердо на дорогу спасіння в ім’я Ісуса Христа, прямуймо нею, щоб осягнути вічну нагороду в небі!

А про святого Василія Великого знаємо, що він народився коло 329 року. Його мати Емелія, сестра Макрина й брати, єпископи Григорій з Ніси та Петро зі Севастії знані, як святі. Святий Василій Великий знаний як богослов і аскетичний письменник, організатор спільного монашого життя, отець і доктор святої Церкви. Про його життя можна прочитати у доступних книгах про святих, теж, в інтернеті багато написано про життя цього святого. У 369 році він був поставлений у священика, а 370 році піднесений до гідності єпископа. Він виступав проти цісаря Валенса, який поширював схизму аріянства, вірування, що осуджене Церквою. Василій став у обороні Христової віри, якій загрожував аріянізм, за що був засуджений цісарем на вигнання, однак, незадовго звільнений. Василій був безстрашним до цісарських погроз, коли до нього прибув Модест, префект Преторії, представник цісаря, запеклий аріанин, який погрожував святому Василієві вигнанням, конфіскацією майна, муками і смертю, праведник спокійно відповів: «Грози мені чим іншим, бо ніяка з тих кар мене не зворушує». Цісар залишив його у спокої, зрозумівши, що його погрози не лякають святого, який готовий відати життя за правдивість святої віри! Святий Василій Великий був великим проповідником слова Божого, він написав багато духовних творів: догматичних, моральних, аскетичних тощо. Залишив духовну спадщину пояснення багатьох текстів із Святого Письма. Він показався великим організатором та законодавцем спільного чернечого життя. Написав певні правила, якими користалися різні чернечі спільноти, що згодом, удосконалювали їх. Просімо святого Василія Великого, щоб виблагав у Господа для нас непохитної віри та завершення війни в Україні!

Джерело