Сестра Дарія про служіння в Харкові: «Надія на Божу підтримку – єдине, що тримає і не дає впасти у відчай».

  • Автор допису:

Сестра Дарія Панасть зі Згромадження святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії уже 4 роки служить у Харкові в Карітасі Харківського екзархату УГКЦ. У січні 2023 року біля села Липці Харківської області, внаслідок артилерійського обстрілу з боку російських військових, вона та о. Віталій Зубак отримали поранення. Майже два роки минуло від тієї події, а сестра Дарія далі здійснює своє служіння в Харкові. В інтерв’ю «Vatican news» вона розповіла про своє служіння під час повномасштабної війни.

Сестра Дарія про служіння в Харкові: «Надія на Божу підтримку – єдине, що тримає і не дає впасти у відчай».

Говорячи про найважчий період служіння з духовної точки зору, вона зазначила, що для неї «в духовному сприйнятті найважчими є моменти, коли є обстріли».

«Це дуже часто відбувається в нічний час, коли не сподіваєшся. Важко також тоді, коли вони дуже близько. Звісно, що тоді мої молитви линуть до Господа про порятунок, про захист, але ж я є людина, і присутній страх, чи часом наступна ракета не буде в наш дім», — поділилася с. Дарія.

Вона додала, що їх у Харкові служить двоє сестер і «насправді це важко». Також сестра розповіла про своє поранення.

«Також я пригадую, коли я зазнала поранення: це також було непросто. Здавалося, що це вже кінець життя. І деякою мірою переживаєш амбівалентність, бо, з одного боку, відчуваєш, що Бог тебе не залишає, але з іншого боку, на рівні людських переживань є присутні моменти, коли запитуєш себе про те, чи дійсно вже готова віддати своє життя вже так, аж до кінця. І мушу сказати, що я живу з дня на день, і насамперед надіюся на Божу підтримку, і це те єдине, що тримає і не дозволяє впасти в розпач», — наголосила служителька.

Відтак, за її словами, після поранення «сестра настоятелька запитувала, чи я хочу і чи я готова там залишатися, і я відповіла, що продовжую своє служіння там, в Харкові».

«У нас є загальне правило, що кожних п’ять років сестри змінюють місце служіння. Але буває, що зміна може відбувається і раніше, відповідно до потреб сестер. І прийде час, і я подивлюся, як це буде. Поки що я не відчуваю, що я вже терміново мушу їхати. Я там працюю і відчуваю, що я там вкорінююся. Мені добре працювати з тими людьми», — зазначила с. Дарія.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело