16 січня 2025 року, в «Музеї історії міста Коломиї» відбувся вечір пам’яті, присвячений полеглому воїну Івану Кучіркові, випускника ліцею № 5 ім. Т. Г. Шевченка, що в м. Коломиї.

Захід, який мав гасло: «В серцях і в памʼяті навіки» – став зворушливою нагодою гідно вшанувати та згадати подвиг воїна, поспівчувати його родині та об’єднатися в розумінні, що його жертва не була марною.

На заході були присутні батько, сестра, дружина і син воїна, а також однокласники, друзі, педагоги, дирекція та учні, ліцею № 5 міста Коломиї, які підготували спеціальну програму.

На початку заходу пролунав Гімн України. Опісля було надано слово для проведення молитви, священнику УГКЦ, капелану ліцею №5 ім. Т.Г. Шевченка, о. Вʼячеславу Ляшенку.

У своїй промові отець зазначив: «Сьогодні ми вкотре зібрались на вечір памʼяті за полеглим воїном Іваном Кучіркою, випускником нашого ліцею, який мужньо боровся проти російської агресії, але на жаль в наслідок мінометного обстрілу, обірвалося його життя.   

Можливо в історії він є солдатом-кулеметником, але для нас усіх, для всієї нашої громади і у наших серцях, він назавжди залишиться Героєм України.  

Багато кому він запамʼятався чуйною людиною, люблячим сином, чоловіком та братом, надійним другом та побратимом, а також вірним сином своєї Батьківщини і неньки – України.  

Нині ми усі схиляємо голови у скорботі перед вами, дорога скорботна родино, але водночас підносимо свої серця у вдячності за те, що змогли гідно зростити та виплекати в своєму житті велику людину і справжнього патріота України.  

Для кожного з нас, воїн Іван став тим яскравим світилом, який освітлює і вказує нам шлях до свободи, навіть у найтемніші часи історії нашої Держави України, яка пишеться сьогодні кровʼю наших Героїв-воїнів.  

Нам гірко, боляче і важко прийняти, що сьогодні його більше немає серед нас. Але Іван залишив нам більше, ніж ми можемо собі навіть усвідомити. Він залишив нам усім гідний для наслідування приклад честі, відваги, мужності і справжньої, жертвенної любові до Батьківщини і свого народу.  

Отож, вшануємо молитовно памʼять нашого Героя Івана, щоб Господь Бог оселив його душу у своїй оселі і вічній радості».

Після цього учні ліцею підготували коротку презентацію, де розповіли про життєвий шлях воїна: «Народжений у Коломиї, Іван був прикладом доброти, відповідальності й любові до своєї країни. З перших днів повномасштабного вторгнення росії він став до лав Збройних сил України, демонструючи надзвичайну стійкість і відданість».

Далі вчителі та учні у своїй літературно-музичній композиції проспівали пісні та промовили поезії про героїчний подвиг Івана Кучірка.

Вірші, які прозвучали учнями, звучали як щирий поклик молодого покоління, яке усвідомлює ціну своєї свободи.

Особливо зворушливим моментом став виступ рідної сестри Івана, яка щиро поділилася спогадами про дитинство та юність свого брата. Хоча й Іван був молодшим від неї, але вона завжди відчувала що має насправді старшого брата, який завжди був турботливий до неї, завжди готовий був допомагати їй та іншим і мав дуже сильне почуття справедливості.

Зі слів сестри, коли вручили повістку Іванові, то він сказав: «Я не буду ніде тікати. Не буду ховатись. Якщо ж треба, якщо так сталося, то невагаючись піду на захист своєї Батьківщини».

Дружина зі сльозами на очах висловила вдячність за підтримку громади, яка допомагає зберегти пам’ять про її чоловіка.

Цей вечір став ще одним нагадуванням, що Герої живуть доти, доки ми про них пам’ятаємо. А пам’ять про Івана Кучірка, його сміливість і відданість Україні, назавжди залишаться у серцях коломиян.

 

 

Стаття та світлини: о. Вʼячеслав Ляшенко

Джерело