Олексій Алмазов — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, учасник визвольних змагань, який присвятив життя боротьбі за незалежність України.

Народився 18 січня 1885 року в Херсоні. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище, після чого служив у російській армії. У роки Першої світової війни командував артилерійським дивізіоном, здобув військовий досвід і авторитет як талановитий командир.

У 1917 році активно долучився до українізації частин російської армії, заснував 1-й український артилерійський дивізіон. У 1918 році очолив артилерію Окремого Запорізького загону, брав участь у визволенні Криму від більшовиків.

Під час визвольних змагань командував артилерією Армії УНР. У 1920-х роках емігрував до Польщі. Там здобув освіту в Українській господарській академії в Подєбрадах і активно займався громадською діяльністю.

Олексій Алмазов залишив слід не лише як військовий, а й як меценат, підтримуючи українських гімназистів у Луцьку. Помер 13 грудня 1936 року, похований на православному цвинтарі в Луцьку.

Його постать — приклад самовідданого служіння Україні, яке надихає покоління українців.