Цьогоріч хода мала особливу вагу. Через вулиці міста крокували дорослі й діти, духовенство та миряни, тримаючи в руках різдвяні звізди та дідухи, несучи у серцях віру та надію. Від храму Різдва Пресвятої Богородиці до храму Преображення Господнього лунали дзвінкі колядки та щирі прохання про найцінніше — мирне життя для кожного українця. Під час ходи миряни зупинялися біля святинь, де спільно молилися за захисників України та всіх, хто береже нашу свободу. Проте цього разу разом із молитвами звучав і біль. У день, коли ми просили Бога про мир, ми прощалися з новітнім Героєм Володимиром Петровським, який загинув за свободу України. Його подвиг — гірке нагадування про те, що перемога вимагає жертовності. Мир — це не просто спокій. Мир — це життя, виборене щоденним подвигом тих, хто на передовій захищає наші родини.

Хода миру у Яворові — це символ нашої єдності, символ нашої віри. У ній присутні прославляють Бога різдвяною піснею, дякуємо за кожен день, що прожили, і водночас благаємо захистити тих, хто молиться у бліндажах.

Джерело