#FightForUkraine

Руслан Харюк народився 23 грудня 1994 року в селі Плоска Чернівецької області. Служба в безпекових структурах була його свідомим вибором ще з ранніх років життя. А тому він розпочав свою кар’єру зі служби в Національній гвардії України, але згодом перейшов у приватний сектор до охоронної фірми.

Через свою патріотичну позицію, відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він добровільно приєднався до Сил спеціальних операцій. Завдяки своєму глибокому досвіду та міцному характеру Руслан протягом служби успішно виконував найрізноманітніші завдання.

Під час Харківського контрнаступу Сил оборони України в вересні-жовтні 2022 року Руслан Харюк брав активну участь у звільненні багатьох населених пунктів Харківської області, зокрема селищ Руські Тишки, Черкаські Тишки, Борщова та міста Куп'янськ.

Пізніше він також брав участь в обороні міста Бахмута й навколишніх сіл на Донеччині. Проте восени 2022 року Руслан отримав тяжкі осколкові поранення внаслідок яких був вимушений проходити тривалу реабілітацію. Під час неї він не припиняв підтримувати фронт – займався волонтерством і допомагав у зборах для військових.

Після закінчення реабілітації Руслан Харюк відправився на спеціалізоване військове навчання у Великій Британії, де відзначився високими результатами. По поверненню до України він почав працювати інструктором, але в червні 2024 року він був прикомандирований до 47-ї окремої механізованої бригади на посаді головного сержанта розвідки.

Як згадують його близькі, перед повернення на фронт він сказав: «Я їду битися, в мене гарні навички, і якщо державі потрібно – я можу бути корисним».

Попри все, 27 червня 2024 року, Руслан Харюк загинув від танкового обстріл, виконуючи бойове завдання поблизу селища Сокіл у Покровському районі Донецької області.