🇺🇦⚓ Владислав – командир роти десантного забезпечення в 15 окремий полк підтримки МП ВМС ЗСУ. До широкомасштабного вторгнення був виконробом, працював на будівництві в Одесі.
 
Для нього, як і для більшості українців, широкомасштабне вторгнення стало несподіванкою.
– Вночі 24 лютого 2022 року прокинувся від вибухів російських ракет. Дружина каже, що почалася війна. Я спочатку не повірив, – згадує морський піхотинець. – Проте, після чергового вибуху усвідомив, що дійсно на нашу землю прийшла велика біда.
 
Наступний день для захисника пройшов наче у тумані, з кожною годиною він все сильніше переконувався – треба йти до війська, бо нічим добрим все це не закінчиться. Тому чоловік довго не зволікав і пішов до військкомату.
 
На питання, що саме мотивувало його приєднатися до українських захисників, відповідає коротко: “Хто якщо не ми? Хто встане на захист нашої країни?” – промовляє він риторичне та водночас таке нагальне питання.

Продовження…