30 січня, у день прослави славних мужів та ревних захисників Христової віри – святого Василія Великого, святого Григорія Богослова та святого Івана Золотоустого, Преосвященний владика Василій Івасюк, єпарх Коломийський, з нагоди храмового празника завітав із душпастирським візитом на парафію Трьох Святителів м. Надвірна.

У цей день разом з єпископом співслужили: о. м. Богдан Михайлина, протопресвітер Пнівський, о. Андрій Бакота, протопресвітер Надвірнянський,  о. Володимир Білослудцев, протопресвітер Коломийський, інші священнослужителі Надвірнянського протопресвітеріату та диякон Роман Депутат.

У своїй проповіді владика Василій, звертаючись до парафіян, сказав:

«Поштовхом до встановлення цього свята була велика суперечка між вірними про те, хто з цих трьох Святителів є більш важливіший для Церкви. Одні доказували, що святий Василій Великий, другі вважали — святого Григорія Богослова, а треті – святого Івана Золотоустого. Люди, котрим подобався Василій Великий вважали його найкращим проповідником і милосердним єпископом. Послідовники Григорія Богослова вважали його за того, котрий переконливо пояснює Святе Письмо. Треті, послідовники Івана Золотоустого вважали його за того, котрий розумів слабкі сторони особи і схиляв її до покаяння та прощення. Оскільки вони рівні перед Богом у святості і своїх поступках, то Церква в становила один празник для трьох святих…

Не можна дати кусочок Царства Божого. Його можна дати або не дати. Не важливо коли хто прокинувся в 30 чи 45 років або як розбійник на хресті. Він був убитий, але душа його перемінилася за три години. Це зовсім не означає, що треба чекати останньої хвилини. Смерть може наступити кожної хвилини. Вночі. І тут дуже влучно описує цю ситуацію таке слово «дуже пізно». Ось я тут на цій прощі на когось образився, з кимось не примирився, то це пізно. Якщо я девʼять заповідей виконав, а одну ні, то це буде пізно. Тоді уявляєте розчарування людини.

Чуємо відповідь «Душе, не знаю тебе». Тут на Землі розповідав, робив важливі справи, а яку вартість вони мають перед Богом?

Бог хоче особистого спілкування. Господь хоче бачити внутрішню переміну серця. Недостатньо вірити просто в існування Ісуса, а потрібно довірити усі сфери свого життя».

На завершення Архиєрей подякував всім священикам, парафіянам та гостям, зокрема пароху о. Богдану за ревне та терпеливе служіння. Опісля Владика поблагословив парафіян через мирування, а священнослужителі відслужили Чин малого освячення води.

 

 

Стаття: бр. Іван Гедзик
Світлини: бр. Максим Федюк

Джерело