"Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи по науку".

Мт 5,4-19

Кожного року в кінці різдвяного часу Церква вшановує трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого. Вони стали духовними стовпами первісної Церкви у четвертому столітті, часі розвитку, утверджуючи її основи своїми науками та проповідями. Щоб зміцнювати християн словом і молитвою, святі отці спершу самі збудували особистий міцний зв'язок із Богом.

Аби краще зрозуміти значення сьогоднішнього свята, коротко представимо їхнє життя.

Святий Василій Великий жив у роках 329-379.

Його батьки і діди — це були заслужені і впливові роди та безстрашні визнавці святої віри. Особливі здібності святого Василія, надзвичайно швидкий розум, велике бажання знань, а також фінансова спроможність, відкрили йому дорогу до найвищих і найкращих тодішніх шкіл і професорів.

Святий Василій за своєю природою був аскетом і богословом. Частину життя провів на пустині, де багато молився, вивчав Святе Письмо. Будучи архиєпископом Кесарії у Кападокії, Василій відважно обороняв святу віру, був добрий організатор, знаменитий бесідник, визначний письменник, реформатор богослуження і святої Літургії, ревний опікун сиріт та вбогих, законодавець монашого життя в монастирях. За його заслуги свята Церква дала йому титул Великого.

Святий Григорій Богослов жив у роках 326-390.

Його батько, також на ім'я Григорій, був єпископом у Назіянзі в Кападокії. Ще до його народження побожна мати Нонна склала обітницю віддати сина на службу Богові. Вручаючи у дитинстві Святе Письмо синові, вона сказала: "Як обіцяла, приношу тебе Богові, тож сповни моє бажання. Ти народився внаслідок моїх молитов. І про це тепер молюся, щоб ти був досконалий. Вручаю тобі, мій сину, цей дорогоцінний скарб, орудуй ним через ціле твоє життя, а в майбутньому одержиш ще більші блага".

Святий Григорій одержав усебічну освіту у високих школах. На студіях в Атенах він зустрів святого Василія і вони стали вірними друзями на ціле життя. Про їхнє життя в Атенах він каже коротко: "Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи по науку".

Батько Григорія висвятив сина на священника, а святий Василій призначив його на єпископа Сазими. Святий Григорій кілька літ був архиєпископом Царгорода. Він відзначився як глибокий проповідник. Написав пояснення догми про Святу Тройцю, проповіді, поезії і листи. За свої богословські науки отримав назву Богослова. Святий Григорій був тихий, ніжний і співчутливий. Завжди мріяв про молитву на самоті.

Роки життя святого Йоана Золотоустого 347-407.

Святитель народився в Антіохії. Там отримав освіту й довгі літа вів активну діяльність як ревний священик і невтомний проповідник. А пізніше став архиєпископом Царгорода. Хоч мав слабке здоров’я, проповідь була нерозлучною частиною його життя і душі. "Не можу одного дня прожити, — каже він своїм слухачам, — щоб вас не накормити зі скарбів Святого Письма”. Своїми проповідями він захоплював великі маси. У численних проповідях дав гарне пояснення великої частини Святого Письма Старого й Нового Завіту. За свої палкі і поривисті проповіді він отримав назву Золотоустого. Також написав основні молитви Служби Божої. Святий Йоан Золотоустий як священик і єпископ був цілковито відданий своїй Церкві і своїм вірним. Він був великий приятель і опікун убогих, удів і сиріт.

Святий Василій Великий і Григорій Богослов були знайомі й дружили з дитинства, разом навчалися. Святий Григорій описав своє життя словами: "Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи по науку". Пам'ять нині цих святих ставить запитання: ,,Якою є наша життєва дорога?”

Сучасний світ пропонує людині різні дороги до щастя, послуговуючись часто аргументом свободи. Тим самим подає невизначене розуміння правди, цінностей, життя та гідності людини. Кожен може вибирати те, що вигідне для нього. Сьогодні у світі діє правило одної байки: лебідь, рак і щука. Пам'ять святителів ставить запитання: ,,Якою дорогою у житті йдемо ми як учні Христа: Божою чи людською?”

Усі люди хочуть добра, але кожен розуміє його по-своєму, має власну дорогу до добра та щастя. Це особисте добро не провадить до добра спільного: єдності, миру, порозуміння, поваги, любові.

Слова Григорія нагадують правду, що до щастя є одна дорога: молитва, Христова наука та приклад Його життя, які ведуть нас до Бога. А Божа любов єднає всіх, допомагає та надійно захищає у житті. Читаючи Євангеліє, бачимо, що Христос переживав Свою місію разом з Отцем та на Його славу, виконував волю Отця. Наслідуймо приклад життя цих трьох святих, щоб ми стали правдивими учнями Ісуса, були в єдності з Ним вірою, любов’ю і молитвою, отримали для щастя численні Божі дари та нагороду життя вічного. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело