У свято Стрітення Господнього, 2 лютого, на запрошення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина, Владика Кеннет Новаківський, Єпископ Єпархії Пресвятої Родини з осідком у Лондоні, очолив Божественну Літургію у храмі Всіх святих, Південного протопресвітеріату м. Івано-Франківськ.

Цього дня у святині чисельно зібралася парафіяльна громада, зокрема діти та молодь.

Під час моління Владиці Кеннету співслужили адміністратор парафії о. Євген Андрухів, голова Комісії сакрального мистецтва Архієпархії, та резидент о. д-р Віталій Токар, судовий вікарій Архієпархії.

Звертаючись до присутніх із проповіддю, Архієрей розважив над чеснотою терпіння, яку переживав Симеон, очікуючи на Ісуса:

«Часто ми не хочемо чогось чекати, натомість прагнемо отримати все тут і зараз. Та це не завжди можливо — ми мусимо чекати: на весну, на те, щоб вийти на пенсію, очікуємо рідних у гості. Життя минає дуже швидко, для когось рік — це дуже довго, а для іншого — лише мить. Та у нашому щоденному передчутті маємо памʼятати про те, чого ми чекаємо найбільше — спасіння. Людське спасіння зараз чи спасіння душі, щоб мати вічне життя із Спасителем у раю? Цей вибір завжди за нами».

Відтак Владика Кеннет розважив над символізмом світла стрітенської свічки, яку у цей день освячують та запалюють вірні. За його словами, це сяйво є відблиском світла Господа, Який є поруч з людиною у кожну мить її життя.

«Симеон сказав, що Ісус — це світло світу. Сидячи у своїх домівках у темряві, коли немає електрики, ми починаємо цінувати світло. Знаєте, коли я ріс, то найближчі від нашої домівки сусіди жили далеко. Чи не найближче жила моя бабця, яка була родом з Городенки. І часом, коли батьки просили мене піти до неї, аби щось принести, то надворі було темно. Але бабця завжди тримала світло увімкненим, знаючи, що її онук може прийти. Вона відкривала двері й казала: “О, я чекала на тебе, моє сонечко!”», — поділився проповідник.

А тоді закликав: «Засвітімо сьогодні наші свічки і поставмо їх у вікна. Нехай це буде знаком, що ми завжди чекаємо тих, кого любимо, що не забули про них і тримаємо їх у своєму серці. Нехай це світло покаже нашим сусідам, що сьогодні Ісус Христос поруч. Та найперше, хай це стане знаком для нас, який нагадає про світло Господньої любові. Наше хрещення — це паспорт до раю. Іншої візи нам не потрібно, окрім як йти за Христом. Його ніколи не треба буде чекати, бо це Він завжди чекає на нас».

Згодом Єпископ відзначив, що у молитві досвідчив радість зустрічі з присутніми у храмі: «Мені не відомо, чи знали ви, що сьогодні я буду тут, але це не має значення, адже я чекав на вас. І дякую, що можу молитися нині з вами, мої брати та сестри!».

Опісля моління о. Віталій Токар подякував Владиці за візит і молитву за Україну, яка повсякчас лунає в Лондоні.

Насамкінець у храмі лунало Многоліття для вірних та духовенства.

Завершилося дійство на церковному подвірʼї освяченням стрітенських свічок.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело