#ЦейДеньвІсторіїУкраїни 170 років тому, 18 лютого 1855 року в селі Млієві на Черкащині в родині цукрозаводчика…

#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

170 років тому, 18 лютого 1855 року в селі Млієві на Черкащині в родині цукрозаводчика...

#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

170 років тому, 18 лютого 1855 року в селі Млієві на Черкащині в родині цукрозаводчика й мецената Платона Симиренка народився син Левко – у майбутньому відомий вчений-помолог, який подарував світові десятки нових сортів плодових дерев та ягідних кущів, серед яких і знаменитий ренет Симиренка.

В молодості Левко Симиренко був близький з народовольцями, за що кілька років провів на засланні в Красноярську та Іркутську. Там він познайомився зі своєю першою дружиною, польською революціонеркою Альдоною Гружевською. У Сибіру ж Левко й почав свої перші досліди в садівництві, зумівши виростити в красноярських оранжереях виноград, ананаси, різні овочі та навіть пальми. Саме там він заклав карликові укривні фруктові сади, які не вимерзали взимку.

Цю ж справу Левко продовжив і в рідному Млієві. Лишаючись вірним традиціям меценатства, десятки тисяч саджанців він безкоштовно роздавав селянам, які приїжджали із сусідніх сіл. Не в останню чергу дякуючи Симиренку, Україна на початку ХХ століття мала розкішні фруктові сади, особливо на Київщині та Черкащині. Найбільшу славу принесли плоди зі старої яблуні, яка росла в саду – Симиренко назвав цей сорт на честь свого батька Платон Симиренко. Пізніше в народі за цими зеленими солодкими яблуками закріпилася назва Симиренки

Левко Симиренко став одним із найвідоміших у Російській імперії помологів – саджанці з його плодового розсадника, закладеного в Млієві, розходилися в Криму, Сибіру, Кавказі та Середній Азії. Він же ж долучився і до розвитку садівництва Криму, видавши в 1912 році фундаментальну працю «Кримське промислове плодівництво».

Левка Симиренка підступно вбили агенти ЧК у власному домі в Різдвяний вечір 6 січня 1920 року. Вбивця постукав у вікно, а коли Левко Платонович підійшов подивитися, хто це, вистрілив практично впритул.

Докладніше про долю відомого українського дослідника можна дізнатися в нашій традиційній рубриці «Історичний календар».

Джерело