#FightForUkraine

Андрій Чепіль розповідав, що музика сама його знайшла – майбутній музикант ріс у творчій родині й ще в школі почав займатися грою на музичних інструментах. Завдяки своїй майстерності він міг опанувати все, від фортепіано до трембіти, але повномасштабне російське вторгнення в Україну обірвало його життя.

Народився Андрій 6 квітня 1994 року в селі Бабухів Івано-Франківської області. Школярем, він не тільки захоплюється музикою, але й долучається до «Пласту». Активно пластує близько 7 років, проте й надалі бере участь у заходах скаутської організації. Пізніше, паралельно з навчанням в Івано-Франківському національно технічному університеті нафти і газу, Андрій стає учасником Революції гідності. Долучається до декількох студентських організацій.

Але саме музика була центром його життя: він був саксофоністом і вокалістом гуртів «Frisson Band» і «Smerichka.2.0», трембітарем у гурті «КораЛЛі» й навіть строкову службу проходив у військовому оркестрі почесної варти при президентському полку.

Попри все, 24 лютого 2022 року, Андрій Чепіль разом зі старшим та молодшим братами встає на захист країни від російської агресії. Спочатку він служить кулеметником і бере участь у звільненні Ізюма та Куп'янська на Харківщині. Згодом переводиться до 47-ї окремої механізованої бригади «Магура».

Андрій проходить спеціальне навчання в Німеччині, стає старшим сержантом і командиром бойової машини Бредлі. На фронті відзначається як сміливий та мотиваційний командир взводу. І навіть на передовій він не забував про гру на гітарі та повстанські пісні.

Його було нагороджено державним орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), а також пластівською відзнакою «Залізний Пластовий Хрест» (посмертно) й відзнакою Івано-Франківського міського голови «За честь і звитягу» (посмертно).

Андрій Чепіль загинув 28 червня 2023 року під час штурму поблизу села Роботине на Запорізькому напрямку. В Івано-Франківську з воїном попрощалися під звуки трембіт та карпатських рогів, йому назавжди 29 років.