Підзаряджаюча зустріч зі студентством. Легка й невимушена. Був і гумор, і багато важливих серйозних тем. Встигли подискутувати.

Хлопці та дівчата одним з найперших поставили питання, яке значення молодь має для держави. Трохи банально, але вірю – саме у їхніх руках майбутнє країни. Вони йдуть вперед.

Говорили про важливість кожної зі сфер, повоєнне відновлення. Про те, як вірно обрати свій життєвий шлях. Про те, як не боятися проявляти ініціативу.

Про формування лідерських якостей, відповідальності, патріотизму. Про те, що нормально помилятися. І визнавати свої помилки.

Поцікавилися, і що я робитиму після завершення війни. Це знаю на 100%. Мій побратим першим сповістив мене, що почалося повномасштабне вторгнення. Домовилися, що я подзвоню йому і першим розповім, що війна закінчилась.

Вже вдруге поспілкувалися з молодими людьми у такому теплому форматі. Цікаво було дізнатися їхній погляд на багато речей. Наступного разу домовилися зібратися в ОВА.