У неділю, 9 березня, на центральній площі Коломиї відбувся урочистий захід: памʼятне віче приурочене 211-ій річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, у якому взяв участь Преосвященний владика Василій Івасюк, єпарх Коломийський.

На початку до слова запросили єпископа Василія, який відслужив Панахиду. Спільно з Архиєреєм молилися: о. Володимир Білослудцев, настоятель Катедрального собору Преображення Христового та протопресвітер Коломийський, о. Володимир Касіян, о. Василь Перцович, віцеканцлер, о. Михайло Малкович, о. Роман Малярчук, диякон Микола Врубель, духовенство ПЦУ, представники місцевих органів влади та небайдужа громадськість.

Після моління владика Василій Івасюк виголосив промову: «Ці дні українці називають шевченківськими. В Коломиї ми прийшли також до памʼятника Кобзарю, щоб віддати шану Тарасу Григоровичу Шевченку. Це центральне місце коломияни вважають своєю смоковницею. Тут можна поговорити з Кобзарем про долю нашого народу. Почути слова поета з твору “Розрита могила” в якій він пише: “Світе тихий, краю милий, … Моя Україно. За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?”. Його життя і творчість вже століттями надихають українців до єдності. У його творах бачимо джерело надії та стимул до боротьби…

Господь подарував нам цю прекрасну і багату землю, яку сильні світу цього вже ділять. Вони забувають, що останнє слово за Богом, бо думають, що Він далеко. Сьогодні поранена Україна стікає кровʼю, бореться за життя і не здається. У поемі “Кавказ” поет пише: “Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая”. Він звертає увагу народу на Бога, а не на військові чи цивільні союзи. На жаль, у цій жорстокій війні гинуть діти України. Чому кров невинних людей проливається на нашій землі? У творі “Тарасова ніч” поет пише: “Зажурилась Україна – така Її доля”» – наголосив проповідник.

На завершення Преосвященний владика Василій додав: «Святий Папа Іван Павло ІІ казав, що не гамірливі столиці є вирішальними осередками в історії світу, а тихі місця молитви. Там вирішується не тільки наша доля після смерті, але також хід подій у цілому світі…

В час Великого посту увійдімо у свою приватну смоковницю і включімо в обороні українського народу наймогутнішу зброю – силу молитви на вервиці. Тоді сміливо зможемо повторювати слова Шевченка: “Не журися Україно, Панно синьоока! Твоя воля, як той сокіл, літає високо. Турки не спалили, ляхи й татари. Бог поможе – розійдуться і московські хмари”».

 

 

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ
Світлини: бр. Максим Федюк

Джерело