Христос народився!

Дорогі брати і сестри!

У січневому числі нашого часопису хотів би сказати кілька слів про таке свято, як Новий рік. Відзначати початок кожного наступного року 1 січня – це давня римська, але аж ніяк не християнська традиція. Ми починаємо літочислення від Різдва Христового, а не від указу римського імператора. Чому ж тоді Церква Христова має передноворічні та новорічні богослужіння? Відповідь дуже проста: Церква супроводить своїх вірних у світському житті, тож усе, що не суперечить духові християнства, є для неї прийнятним. Із переходом на новоюліанський календар греко-католики, особливо молоді, позбулися однієї прикрої ситуації: маю на увазі той факт, що ось уже другий рік святкування Нового року не припадає на час Різдвяного посту.

В останні роки перед переходом на новоюліанський календар, коли світські гучні святкування набули значного поширення, наш церковний уряд намагався врегулювати цю ситуацію, скасовуючи піст на один день. У такий спосіб церковний провід оберігав вірних від гріха. Сьогодні все стало на свої місця: спочатку маємо головне свято – Різдво, відтак – Новий рік. До речі, у цьому числі часопису, шановні читачі, можете прочитати цікавий матеріал про радянський Новий рік та його атрибути, що побутують дотепер.

Попри відсутність посту, для християнина найкращий спосіб зустріти Новий рік – перебувати на молитві. Чи то в церкві, чи то на самоті. Маємо за що дякувати Господеві, маємо про що благати Його милосердя. Особливо в час цієї жорстокої війни.

Бажаю Вам, дорогі наші читачі, і також собі наснаги та здоров’я, аби гідно прожити цей черговий сегмент земної Божої історії, дотримуючись аксіоматичної поради святого Августина: «Працюй так, наче все залежить лише від тебе; молися так, наче все залежить лише від Бога».

Ora et labora! – Молися і працюй! Це наше покликання. У цьому істинне щастя людини.

Благослови нас, Сотворителю.

Ієромонах Христофор Ганинець,
головний редактор

Джерело