Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Лк 1,24-38

Наше земне життя наповнене завданнями, обов’язками, труднощами. Коли виконуємо певну працю, боремося з труднощами чи вирішуємо проблеми, то виникають різні запитання, на які шукаємо відповіді: Як це зробити? Чому це сталося? Як це вирішити? 

Подібне сталося в житті Діви Марії. Одного дня до неї прийшов ангел Гавриїл і привітав Її словами: ,,Радуйся, благодатна, Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками”. Почувши це привітання, Марія намагалася зрозуміти його значення, як пише апостол Лука: ,,Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання”. Традиція передає нам, що Діва Марія постановила присвятити Своє життя на служіння Богові в чистоті. Але в день Благовіщення Богородиця почула інший план Бога щодо Неї, що Господь хоче, аби Вона стала Матір’ю Божого Сина. Тоді Марія вирішила уточнити, як це станеться, як через Неї має прийти на землю Божий Син. Ангел Гавриїл заспокоїв Її і сказав, що Святий Дух допоможе Їй виконати це завдання: ,,Дух Святий зійде на тебе, й сила Всевишнього отінить тебе, тому й святе, що народиться, назветься Син Божий”. Ангел навів Їй приклад її тітки Єлизавети, яка до старості була безплідна й зачала сина. Зрозумівши слова Гавриїла, Богородиця відмовилася від свого плану й прийняла Господню волю: ,,Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову”.

Поведінка Богородиці в момент Благовіщення об’являє важливість пізнання Бога та Його правди.

Ми також звертаємося до Бога з різними запитаннями, але часто шукаємо вияснення причин: ,,Чому це сталося?”, ,,За що мені це, я нічого злого не зробив?” Тим самим намагаємося виправдати себе, що ми терпимо несправедливо. А на друге місце ставимо важливіші речі: розуміння значення Божих планів, їх добра для себе. Коли знаємо та розуміємо певні речі – це допомагає зорієнтуватися в ситуації, легко й успішно виконати працю, вирішити якусь проблему.

Так само є в духовному житті. Віруючі особи хочуть мати добрі плоди своєї віри, але не дбають про розуміння правд віри, пізнання всемогутності та любові Бога, власної гідності.

Вітер зустрів чудову квітку і закохався в неї. Поки він ніжно пестив квітку, та відповідала йому ще більшою любов'ю, вираженою в кольорі й ароматі. Але вітру здавалося цього мало, і він вирішив:

,,Якщо я дам квітці всю свою силу, то вона обдарує мене чимось ще більшим. І він дихнув на квітку могутнім диханням своєї любові. Але квітка не витримала цієї бурхливої пристрасті і зламалася. Вітер спробував підняти її і оживити, але не зміг. Тоді він затих і почав дихати на квітку ніжним диханням любові, але та в'янула на очах. Закричав тоді вітер: ,,Я віддав тобі всю міць своєї любові, а ти зламалася! Напевно не було в тобі сили любові до мене, а значить, ти не любила!” Але квітка нічого не відповіла. Вона померла.

Хто любить, повинен пам'ятати, що не силою і пристрастю вимірюють любов, а ніжністю і трепетним ставленням. Краще десять разів стриматися, ніж один раз зламати чиєсь серце.

У сьогоднішнє свято Благовіщення подумаймо про те, як часто просимо Ісуса про розуміння Його науки, щоб могти жити нею, про пізнання правдивих та фальшивих цінностей, мети життя, щоб наповнити його правдою, справедливістю і любов’ю. Як здобути ці дари й зростати в чеснотах. Чи молимося про світло Святого Духа, щоб не стати жертвою хитрощів диявола: брехні ворожок, цілителів, сект, фальшивих наук чи пропозицій щастя, шкідливих звичок, гріхів та спокус. Тим самим мати правдиву свободу, як каже Ісус: ,,Пізнаєте правду, і правда визволить вас” (Йо 8,32).

Дбання про духовні дари допомагає розуміти значення подій у житті, бачити присутність та дію, поміч і опіку Бога. Тобто виразно відчувати, що Христос є зі мною і провадить у житті, надіятися на Його поміч та опіку, розрізняти, що є від Бога, а що ні, що приносить мені користь, а що може зашкодити, вибирати добро й уникати зла. Таким чином орієнтуватися в ситуаціях, мати в душі спокій і радість, задоволення від життя, відчувати себе щасливим. Наслідуючи приклад Богородиці, зможемо здійснити слова Ісуса, як дорогу до щастя: ,,Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас” (Мт 11,28), ,,Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя” (Йо 8,12). Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело