Ізраїль переміг амалекитян не через кращу зброю чи сильніших воїнів, а завдяки Божій силі і всемогутності. Ми сьогодні також покликані до духовної боротьби. Кожен із нас неминуче стане перед обличчям смерті, але коли ми візьмемо на себе свій хрест і підемо слідом за Христом у Пасхальне Таїнство, ми не зазнаємо смерті, поки не побачимо Царства Божого, яке прийде в могутності. На цьому акцентував Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, під час Літургії в Патріаршому домі у Львові в Хрестопоклінну неділю.

Тлумачачи євангельський уривок третьої неділі Великого посту, він зазначив, що Хрест у цьому контексті — це не просто предмет чи інструмент, яким Христос подолав смерть, а радше духовний феномен і таїнство в житті кожного, хто бореться зі злом.

Пояснюючи зміст слів Ісуса Христа «хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною», Блаженніший Святослав зауважив, що їх не можна зрозуміти вповні, якщо не відкрити для себе їхній пасхальний характер.

«Пасхальний аспект закликає нас поглянути на Таїнство Хреста і час Великого посту через призму подій визволення Божого народу з єгипетського рабства. Ми постійно порівнюємо події Великого посту з подорожжю Божого народу через пустелю. Пустеля — як зміст справжнього посту, коли Господь вказує своєму народові, як пережити цей час і як треба їсти Пасху Господню», — додав Предстоятель.

За його словами, «взяти на себе хрест і йти за Христом означає вирушити в мандрівку до справжньої свободи, слідуючи за нашим Спасителем».

«Ми рухаємося під час Великого посту до Пасхи Господньої, крокуючи кожного дня під знаменом Хреста Господнього. Він є тим древом, що у руках Мойсея набуває нового значення — знамена Божої сили, що визволяє, захищає і провадить свій народ», — підкреслив Глава УГКЦ.

Пояснюючи подальший етап подорожі ізраїльтян, Блаженніший Святослав зазначив, що після переходу через Червоне море народ Божий потрапив у місце, де на нього напали амалекитяни. Це стало початком боротьби: «Ті, хто звільняється від одного рабовласника, стають об’єктом спроби підкорення іншими. Бедуїни побачили вільний народ як здобич, яку хочуть завоювати».

Тоді Мойсей, продовжив Предстоятель, «підняв руки до Бога в молитві. Коли він тримав руки догори, Ізраїль перемагав, але коли опускав — перемагав Амалек. Тому Арон і Хур підтримували руки Мойсея».

«Отці Церкви бачать цей образ боротьби Ізраїля з амалекитянами як символ нашої духовної боротьби з усяким злом, в тому числі з гріхом і смертю. Ми тепер маємо не Мойсея, який стоїть на горі в молитві, а як Божий народ маємо самого Ісуса Христа, який як Вічний Архиєрей стоїть на небесах перед Божим престолом у молитві за свій народ. Він вже не потребує підтримки, бо Сам прибив свої руки до хреста. На хресті ми бачимо Його відкриті, прибиті, начебто у вічності піднесені руки, які визволяють людей від неволі, гріха і смерті», — зазначив Блаженніший Святослав.

«Ми — народ Божий, що пройшов через хрещальні води, як ізраїльтяни через Червоне море. Ми отримали дар Святого Духа, як ізраїльтяни під горою Синай побачили хмару Господню. Ми живимося Тілом і Кров’ю Спасителя — Таїнствами, що випливають з Його проколотого боку. Таїнство Хреста Господнього є джерелом нашої сили, свободи і змістом християнського життя», — підсумував Глава УГКЦ.

Цитуючи Орігена, Блаженніший Святослав наголосив, що кожен охрещений, хто зрозумів суть християнства, має бути готовим до духовної боротьби, адже «рабовласник, князь світу цього, завжди нападатиме». Проте «піднесені руки Господа на хресті і сила, що виходить з Нього, є запорукою і змістом нашої перемоги. Тому Хрест Господній є знаком перемоги», — запевнив Предстоятель.

«Сьогодні ми, українці, переживаємо не лише час Великого посту, час пустелі, готуючись до Пасхи, але й ведемо духовну боротьбу з Амалеком наших часів. Це російський колонізатор, який вважає українців вільним народом (на російському сленгу — „нічийними“), якого треба завоювати, підкорити, наново взявши його територію під своє панування», — сказав Патріарх.

Він додав: «Кожен, хто сьогодні приймає Таїнство Хреста, бере на себе свій хрест і йде за Христом, не зазнає смерті, поки не побачить Царства Божого. Тому що саме від Хреста Господнього на нас спливає Божа могутність Царства Небесного».

Департамент інформації УГКЦ

Джерело