Лк. 4 зач.; 1, 39-49; 56

«Величає душа моя Господа,
і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм»
(Лк 1, 46-47)

Слава Ісусу Христу!

Любі браття і сестри! Сьогодні ми радісно й урочисто святкуємо празник Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це подія, яка змінила історію людства, наповнила її світлом Божої любові та принесла надію не лише людям, а й усьому створінню.

Коли архангел Гавриїл явився Діві Марії і сповістив Їй про народження Спасителя, розпочалося виконання великого Божого задуму – спасіння людини. Господь Вседержитель став людиною, щоб відкупити світ від гріха та смерті й відновити втрачений із людьми зв’язок. Це було найбільшим виявом Божої любові до людей, бо Він не залишив світ у темряві, а приніс йому світло.

Марія відповіла архангелу словами: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк 1, 38). Вона прийняла Божу волю з покорою й любов’ю, і через Неї світ отримав Спасителя. Її «так» стало дверима, через які у світ увійшла Божа благодать.

Благовіщення є надією для всіх людей, бо воно означає, що Бог не відвернувся від світу. Він прийшов, щоб урятувати кожного, хто відкриє Йому своє серце і готовий буде прийняти Його волю. Христос, народжений від Марії, прийшов принести людям мир, зцілення та вічне життя.

Переживаємо сьогодні нелегкі часи, де є війна, страждання, розруха, несправедливість і гріх, тож свято Благовіщення нагадує: Бог не залишає нас! Він завжди діє, навіть коли ми не зауважуємо цього чи демонстративно відвертаємося від Нього. Саме Він перетворює нашу історію на шлях спасіння.

Але Благовіщення – це надія не лише для людства, а й для всього створіння. Гріховна поведінка людини спричинила страждання не тільки серед людей, а й у всьому Богом створеному світі. Святе Письмо чітко говорить нам: «Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках» (Рим 8, 22).

Проте з приходом Христа починається оновлення всього створіння. Він – новий Адам, Який не руйнує, а відновлює гармонію між людиною, Богом і природою. Його Воплочення дає надію на нове небо й нову землю, де більше не буде болю, руйнування та смерті.

«Величає душа моя Господа» (Лк 1, 46) – слова, сказані Дівою Марією у відповідь на велич Божого задуму щодо спасіння людини, спонукають нас замислитися не лише про духовну, а й про екологічну відповідальність людини перед своїм Творцем.

Коли душа величає Господа, вона визнає Його cтворіння як щось святе, дорогоцінне й недоторканне. Вона не може зневажати світ, який Бог створив з любов’ю. Природа – це дзеркало Божої величі, Його дар людству і водночас велика відповідальність, яка лягає на плечі найвеличнішого Божого створіння – людини. Як можемо ми радіти в Бозі, Його величати, якщо своїми необдуманими вчинками руйнуємо Його створіння?

Марія говорить про радість духа, а справжню радість відчуваємо тоді, коли людина живе в гармонії з Творцем і навколишнім світом. Якщо ж цієї гармонії бракує, людина опиняється в глибокій духовній кризі, що призводить до деградації та знищення всього живого. Екологічна криза сьогодення – це наслідок людського гріха споживацтва, байдужості та безвідповідальності.

Але ми можемо все змінити і величати Бога не тільки словами, а й конкретними ділами: берегти природу, не марнувати її ресурси, дбати про чистоту землі, води та повітря, відновлювати все те, що було знищено внаслідок руйнівної діяльності людини чи в результаті бойових дій.

Бог дав нам цей світ не для панування, а для того, щоб у співпраці з Ним ми стали відповідальними управителями Його благ. Тому екологічна свідомість – це також спосіб християнського свідчення своєї віри. Радість у Бозі – це і радість у гармонійному житті, де людина є не руйнівником, а співреалізатором Божого задуму.

Тому ми, як християни, маємо не лише з надією очікувати оновлення всього створіння, а й працювати над цим. Берегти природу, захищати життя, допомагати ближнім – це наша відповідь на Благовіщення. Тож нехай наші душі величають Господа не тільки молитвою, а й діями, що збережуть цей світ для майбутніх поколінь. Амінь.

Підготував о. Михайло Дзуль, референт Бюро УГКЦ з питань екології Івано-Франківської архієпархії.

 

 

Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2025 р.

Джерело