23 березня, у Хрестопоклонну неділю, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у Катедральному соборі, в м. Дрогобич.

Звертаючись до вірних, єпископ наголосив: “Триває наша великопосна мандрівка до світлого празника Христового Воскресіння. У третю неділю Великого Посту, яку називаємо Хрестопоклонною, свята Мати Церква пропонує нам споглядати та покланятися живоносному древу Чесного і Животворящого Хреста Господнього, щоб ми скріпилися ним та відважно прямували далі до мети – Христової Пасхи” (див. повний текст проповіді).

Владика Ярослав зауважив, що Животворящий Хрест є нагадуванням про Божу любов, адже «Бог так полюбив світ, що віддав Сина свого Єдинородного» (Йо. 3,16-17). Приймаючи цю любов, людина змінює себе і світ, споглядаючи славу Розп’ятого Господа. Кожен християнин покликаний зрозуміти, пережити і свідчити про цю славу у власному житті.

Єпископ зазначив, що богослужбові тексти Великого посту допомагають простежити історію людства: від дерева в раю до древа хресного, від вигнання з Едему до радісного повернення в нього, від гріхопадіння до відкуплення. Ця молитовна скарбниця розкриває шлях до таїнства Хреста, звеличуючи Господа, Який приносить досконалу Жертву прощення, любові та спасіння.

Проповідник додав, що Святе Писання свідчить: Господь узяв на себе кожне людське страждання від початку історії до її завершення. Християни мають пам’ятати, що зміст особистого болю відкривається в ранах Спасителя. Як зазначає апостол Павло: «Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, — ми проповідуємо Христа розп’ятого: — ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість» (1 Кор. 1, 22–24).

Владика Ярослав наголосив, що пророк Ісая провістив силу, яка виходить із ран Христа: «Та Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі… Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані» (Іс. 53, 5). Християни покликані нести у світ звістку про Бога, Який не залишив своє творіння, а страждає разом із людством. Господь знає, що означає людський біль, не тому, що чує про нього, а тому, що сам пережив його у воплоченому Сині Ісусі Христі силою Святого Духа (Євр. 4, 15).

Єпископ сказав, що Господь полегшує біль і вказує дорогу зцілення через слова апостола Марка: «Хто хоче іти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме на себе свій хрест і йде за Мною» (Мр. 8, 34). Це основні правила християнського життя, три кроки до неба. “Відректися самого себе означає сказати собі «ні», щоб сказати Богові Так! Нести хрест – означає йти за Христом і знайти таким чином силу для боротьби з гріхом і зі злом”, – сказав проповідник. Мудрість Хреста в тому, щоб перемагати зло у власному серці. Для цього важливо аналізувати свої вчинки, слова і думки. Благодать Божа дає сміливість визнавати відповідальність за зло у світі та свідомо приймати її.

Проповідник підсумував, що мудрість Хреста перевершує людську мудрість, адже «нібито немудре Боже – мудріше від людської мудрості, і немічне Боже міцніше від людської сили» (1 Кор. 1, 25). Історія доводить перемогу Хреста над людською розсудливістю, яка противилася Божій волі. Особливо сьогодні, у час війни, необхідно жити цією мудрістю, пам’ятаючи, що Божа сила здійснюється в упованні на Господа.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

 

Джерело