Мр. 40 зач.; 9, 17-31

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри!
Щойно ми почули євангельську оповідь про батька, який привів свого страждаючого сина до Ісуса. Цей син був одержимий «німим духом», який кидав його у вогонь і воду, руйнуючи життя. У цьому уривку ми бачимо відчай батька, безсилля учнів і, зрештою, зцілюючу силу Ісуса.

На жаль, цей «німий дух» часто панує над людьми й сьогодні, і від нього страждає не лише конкретна людина, а й усе довкілля.

Через згубну діяльність людини планета неначе стала одержимою «духом» марнотратства, надмірного споживання та байдужості. У байдужості особливо відчуваємо дію «німого духа», котрий не дозволяє діяти на благо нашого спільного дому. Під його впливом людина забуває своє справжнє покликання – бути Співтворцем і добрим упорядником Богом сотвореного світу.

Цей «дух» кидає її у вогонь лихої діяльності, безвідповідального ставлення до Божого створіння, що призводить до зміни клімату, забруднення та виснаження ресурсів. Тому, як батько з євангельського уривка, ми, свідомі християни, переживаємо відчай, спостерігаючи за руйнуванням нашого спільного дому.

Війна, яка триває на нашій українській землі, лише поглиблює ці проблеми. Страждають люди, нищиться вогнем земля – усе це призвело до енергетичної кризи, виснаження ґрунтів, забруднення річок… Але саме в цей час, коли здається, що все втрачено, ми повинні звернутися до Ісуса, як учинив батько, шукаючи порятунку для свого сина.

Ісус каже нам: «Все можливе тому, хто вірує». Це означає, що навіть у найтемніші часи ми можемо знайти надію та силу в Бозі для зцілення наших ран та ран нашої землі. Людина, котра прагне змін і готова сама змінити власні звички через, наприклад, економію води чи заощадження енергії, робить свій вклад у збереження нашої планети для нащадків. Енергоефективність – це не просто технічне рішення, це акт віри. Це спосіб визнати, що ми є частиною Божого створіння і несемо відповідальність за його збереження.

Що конкретно можемо зробити сьогодні, в час війни?

Молитва і піст. Як навчає Ісус, цей рід «духів» може бути вигнаний лише молитвою та постом. Це означає, що ми повинні стати в правді перед Богом і зі смиренним серцем почати з усвідомлення власного споживання та готовності до змін.

Свідоме споживання. Ми можемо зменшити наше споживання енергії, використовуючи енергоефективні прилади, вимикаючи світло, коли воно не потрібне, та обираючи громадський транспорт або велосипед замість автомобіля.

Підтримка місцевих виробників. Купуючи місцеві продукти, ми зменшуємо енергетичні витрати на транспортування та підтримуємо місцеву економіку.

Екологічні акції у своїй громаді, на своїй парафії. Показуючи добрий приклад екологічної свідомості, спонукаємо наших ближніх до дій, які можуть якісно змінити ситуацію на місці.

Поширення інформації. Ми можемо розповідати нашим друзям, родині та громаді про важливість енергоефективності та заохочувати їх до дій.

Як Ісус узяв хлопця за руку і зцілив його, так і ми покликані зцілювати світ від ран, завданих гріхом, зокрема екологічним. Нехай наша віра, молитва й відповідальна поведінка стануть відповіддю на виклики часу. Ми не безсилі. Якщо будемо діяти з Богом, діяти свідомо і разом, зміни настануть. Амінь.

Підготував о. Андрій Комар, референт Бюро УГКЦ з питань екології Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

 

 

Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2025 р. 

Джерело