4 неділя Великого посту Євр 6,13-20; Мр 9,17-31 (о. д-р Турконяк Р.) Храм святого Климентія, вулиця Чупринки, Львів 30.03.2025.

Автор послання до євреїв переконує читачів про те, що Господні слова незмінні та, що людина не може їх обернути в інший бік, навіть, коли вона пророкує отриманим даром від Бога. Господь неправди не говорить, бо це несумісне з його істотою. Коли Бог розпорядився Аврамові, щоб він вийшов зі своєї землі й прямував туди, куди йому вкаже Господь, підтвердив це словами: «І поблагословлю тих, що благословляють тебе, і тих, що проклинають тебе прокляну, і благословенні будуть у тобі всі племена землі» (Бут 12,3). В книзі Чисел описано історію з пророком Валаамом, якого Валаак, син Сепфора, царя Моава, намовляв, щоб той проклинав народ, якого Господь вивів із єгипетської землі, звільнив від рабства (пор. Чис 22,11). А Господь промовив Валааму: «… Не підеш з ними, ані не проклянеш народу, бо він благословенний» (Чис 22,12). Висновок: Бог не дозволить нікому проклясти тих, хто захищений ним і кого він не дозволяє проклясти. А, коли Господь клянеться, тобто, проголошує найвищу правду, тоді жодні людські заходи й перешкоди не можуть нівелювати Господню волю, його святий задум. Стається так, що Господь відкидає тих, хто проклинають невинних і терплять велику поразку ті, хто наміряється принести шкоду людям благого серця. Чудові слова промовив сам Ісус Христос: «Чи ж Бог не захистить своїх обранців, що кличуть до нього день і ніч, чи баритиметься до них? Кажу вам: оборонить їх негайно…» (Лк 18,7-8). Господь – захисник правди і велика розрада покривджених!? Довіряймо Богові й не журімося погроз тих, хто проклинає!?

Ісус Христос у відповідний час та в певному місці мав зустріч з батьком, який привів свого сина опанованого демоном. Демон знущався над дитинною, бо жбурляв хлопцем, витискав піну, провокував скреготання зубами, молодик завмирав тощо. Ніхто не міг допомогти дитині, навіть, учні Ісусові не могли прогнати диявола. Ісуса це дуже зачепило і він велів привести дитину, яка впала на землю перед Ісусом, качалася та пускала піну. Син Божий вияснив у батька, що процес посідання демоном хлопця задавлений, бо від дитинства кидав сином в огонь та воду, намагаючись знищити хлопця. Батько хворого хлопця звертався до Ісуса з умовою: «… якщо щось можеш допоможи нам…» А Ісус вказав йому, що потрібно мати віру, а не сумніватися. Тоді чоловік відповів Спасителеві: «… Вірую, поможи моєму невірству» Господь бажає, щоб йому довіряти, щоб мати тверду й непохитну віру в те, чого просимо від нього. Коли батько змінив думку, відновив у собі акт віри в Господню силу, тоді Ісус, щоб допомогти, розпорядився: «… Душе німий і глухий, я тобі наказую, вийди з нього і більше не входь до нього» (Мр 9,25). І злий дух з великим криком та незадоволенням покинув хлопця, якого кинув об землю так, що присутні судили, що він мертвий. Але Господь простягнув руку, підняв юнака. Очевидно, що вдячний батько віддалився з оздоровленим сином додому. Ісус нічого не вимагав у батька, як лиш те, щоб він жив вірою в Бога, відкинув всякі сумніви, бо вагання полегшають ситуацію злим духам панувати над людьми.

Учні запитували Господа про їхню проблему: «… Чому ми не змогли його вигнати?» Ісус пояснив їм, що таке зло усувається молитвою та постом. Час великого посту – принагідний час, щоб постити більш посилено. Велика помилка, коли деякі духовники пробують заперечувати слова Ісуса Христа, що піст нічого не дає? А Христос дуже виразно наголошував, що піст – це сила, яка проганяє зло з душі людини. Молитва й піст – великі духовні середники у боротьбі зі злом.

Щоб усувати з душі всякі недосконалості необхідно і до посту прибігати, пам’ятаючи про те, що Господь вказував на середники боротьби зі злом. До Ісуса одного разу підійшли учні Івана Хрестителя й сказали: «… Чому ми й фарисеї постимо багато, а твої учні не постять?» (Мт 9,14). Ісус пояснив: «… Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді поститимуть» (Мт 9,15). Плануймо піст, щоб зростати духовно, зміцнювати свої душі, боротися зі злом, можливо, якась духовна хвороба докучає нам? Тоді піст стане великим засобом, щоб і духовно зростати, і зовнішній вигляд тіла нормалізувати!

Навчімося із сьогоднішнього духовного слова, щоб уникати всяких прокльонів, а з іншого боку, не боятися їх, бо сам Господь захищає тих, кого певні особи намагаються проклинати. Інша річ: практикуймо молитву й піст, щоб нашого духа і тіло тримати у доброму духовному здоров’ї, та благородному відношенні з Богом!

Джерело