30 березня, за участі Преосвященного владики Петра Голінея, єпископа-помічника Коломийського, вулицями с. Пилипи, Корницького протопресвітеріату, пройшла молитовна Хресна дорога.

На початку Архиєрея урочисто зустріли перед парафіяльною церквою Пресвятої Тройці. Адміністратор парафії о. ліц. Юрій Свищ запросив єпископа розпочати Хресну дорогу всередині храму.

Спільно з владикою Петром молилися: о. Юрій Свищ, настоятель храму, о. Володимир Дрозд, протопресвітер Корницький, о. Роман Ямбор, а також освітяни, учні місцевого ліцею, парафіяльна молодь та велике число вірян села Пилипи.

Кожна стація хресної ходи нагадувала присутнім про події сучасні події в Україні. А найбільше – це те, що Господь не залишає українського народу, але продовжує перебувати разом з ним, підтримуючи поранених, беззахисними і слабких.

Завершилася хресна хода біля парафіяльної церкви, де єпископ Петро Голіней звернувся до вірян, сказавши такі слова:

«В ранах Ісуса Христа ми є спасенні. В сьогоднішніх ранах нашого народу народжується новий світ, про який ми ще нічого не знаємо. Ми ніколи не зможемо забути наш біль, хоч прийде момент, коли біль втрати, страждань і крови буде віддалений. Я вірю, що колись прийде той день, про котрий ми не знаємо. Але маємо із чистим серцем сподіватися на Господа Бога, що Він допоможе нам цей шлях пройти.  

“Надія не засоромлює!” – це гасло Ювілейного року сьогодні проголошується по всьому світі, бо надія наша на Господа. Дуже часто ми сподівалися на те, що світ вплине на нашого агресора, якимусь чином вплине на нього так, що агресор відмовиться від своїх злих намірів. Ми прагнули, щоб голос світу був більш твердий, непоступливий і рішучий. І в нинішній день маємо великий виклик, коли бачимо що наші найперші союзники нас розчаровують.  

У цьому збуваються слова зі Святого Письма: “Не покладайся на вельмож, на сина чоловічого, який спасти не може” (Пс. 146: 3). Хто надіється на людину, той буде зраджений, а хто надіється Господа, той ніколи зраджений не буде. Каже господь: “Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме” (Пс. 27: 10). Український народе, нас Господь Бог не залишить ніколи. А ми маємо зробити усе для того, щоб ми як українці не залишили Господа. Щоб у найтяжчі хвилини нашого життя шукали Його підтримки і благословення… 

Щиро дякую всім, хто прийшов сьогодні, аби взяти участь у молитовній ході. Дякую всім священникам і дітям, які несли ікони із зображенням хресних стацій. Дякую всім, хто складав свої руки до молитви і прохав у Господа миру».

Відтак, о. ліц. Юрій Свищ, зацитувавши святого Ігнатія Богоносця, сказав: «“Де єпископ, там і Церква”. Владико, ми щиро вдячні Вам за те, що відгукнулися на наше запрошення і очолили сьогоднішню Хресну дорогу, адже це є історична мить для нас».

Насамкінець, духовенство спільно з дітьми, молоддю та вірянами зробили фото на згадку.

 

 

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ

Джерело