Мр. 47 зач.; 10, 32-45

Слава Ісусу Христу! 

Дорогі в Христі браття і сестри! Упродовж усіх неділь Великого посту, присвячених великим святим подвижникам, Церква готує нас до зустрічі з воскреслим Христом – царем і Господом усього сотвореного видимого і невидимого світу.

Якою є Добра Новина, що подає нам до розважання Церква в сьогоднішньому Євангелії? Яким є її слово надії та відваги, щоби пройти достойно всі випробування, які нас супроводжують у земній мандрівці до Небесного Єрусалиму, куди, як читаємо, крокує Ісус зі своїми учнями? Найперше, щоб це збагнути, слід мати очі, спрямовані в Небо, мати очі, які вдивляються в Христа, котрий говорить: «Син Чоловічий буде страждати, буде розп’ятий, але він воскресне».

Ісус страждав і помер через людські гріхи, і завдяки його жертві стає можливим спасіння людини, а також відновлення втраченого зв’язку, гармонії, примирення з Богом усього його створіння. Саме в цьому проявляється чеснота Надії – мати очі пасхальні, бачити, у якому напрямку йде ця битва ще тут, на землі; не тільки війна в Україні, але й духовна боротьба всіх народів, у серцях і умах усіх людей за кожного з нас, за те, де перебуватимемо у вічності після нашого дочасного життя. Бо Христос уже переміг диявола на хресті, довершивши діло відкуплення. Він дає нам силу перемагати в щоденній духовній боротьбі за наше з вами спасіння, співпрацюючи з Божою благодаттю, яка виводить нас на дорогу, якою є Христос – Дорога, Істина і Життя.

Ісус крокує зі своїми учнями до земного Єрусалиму, але так направду він показує їм шлях до Єрусалиму Небесного – міста, заснованого Богом, міста миру, міста визволення, міста краси та гармонії всього створіння. Багато текстів Святого Письма вказують, що «Його брами будуть відбудовані, будуть із чистого золота, сапфіру і діамантів».

Господь навчає учнів, котрі ще не звільнилися від земних амбіцій і власної волі на своє життя, про життя небесне: сенс Його приходу – служити людям до останньої краплі крові, що виплила з його списом пробитого серця. Вчить їх, що вони теж мають йти до Небесного Єрусалиму і служити іншим.

У наш час Церква наново відкриває місто Єрусалим як прообраз? Небесного міста краси й гармонії всього створіння, бо в цьому місті Ісус приніс себе в жертву як викуп за багатьох. На Пасху ми співаємо: «Світися, світися, Новий Єрусалиме, слава-бо Господня на тобі засяяла». Ця слава засяяла в момент смерті Ісуса Христа. Тому це місто містичне, місто втішання всіх народів, де трапилася подія, що змінила напрям життя всіх народів, яка преобразила історію людства і зробила її священною; там пролилася кров самого Бога, котрий знищує сатану та має силу стерти твої і мої гріхи.

Голгофа дає силу християнам здійснювати служіння заради добра ближнього й усього створіння, не раз навіть ціною мучеництва. Бачимо це протягом всієї історії людства на прикладі багатьох святих подвижників і мучеників, бачимо це на прикладі преподобної Марії Єгипетської, якій присвячена сьогоднішня Неділя, бачимо на прикладі святих новомучеників Української церкви, бачимо на прикладі воїнів ЗСУ, котрі не шкодують власного життя задля кращої долі нашого народу.

Тож бажаю вам і собі, щоб ми, навертаючись до Господа на шляху до Небесного Єрусалиму, вдивляючись у Його зранене та спотворене обличчя, побачивши на ньому відбиток страждань усього спотвореного гріхом Богом створеного світу, знаходили в собі силу бути вірними Його учнями, витримати цей час Великого Посту в духовному подвизі, померти для гріха і дійти до Христового Воскресіння. Амінь.

Підготував о. Петро Лащевський, референт Бюро УГКЦ з питань екології Коломийської єпархії.

 

 

Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2025 р.

Джерело