ЗАБЛУКАНА ОВЕЧКА
Знайшов Ти, Господи, овечку
На схилі змореного дня,
Відчув, як билося сердечко,
Коли назвав її ім’я.
Упала у гірську тернину,
Але тепер вона Твоя!
Ти взяв на руки, як дитину:
«Ой ти, провиночко моя…»
Приніс заблукану в отару,
Зустріла тут уся рідня.
Приніс на радість, не на кару…
Оця овечка – то був я.
Отець Василь МЕНДРУНЬ ЧСВВ