У рубриці «Корисна звичка» Віледж розповідає про прості дії, які можуть зробити життя кращим. Цього разу поговоримо, чому варто відмовитися від одноразових пакетів із поліетилену та які є альтернативи.

Наприкінці 2021-го в Україні заборонили безплатні пластикові пакети й відтепер треба платити дві-три гривні за кожен. З 1 січня 2023-го можна користуватися лише біорозкладними пакетами з картопляного чи кукурудзяного крохмалю. Однак такі пакети (з досвіду редакції) не завжди витримують вагу товару й можуть розірватися прямо в руках дорогою на касу.

Чим можна замінити пластикові пакети для покупок у магазині й зберігання продуктів удома, розпитали екоблогерку, популяризаторку свідомого споживання й засновницю магазину екомішечків Оксану Ткаченко.

Чим замінити одноразові поліетиленові пакети

АВОСЬКИ АБО СІТОЧКИ для фруктів та овочів. Такі екомішечки можуть виробляти з бавовни, поліестеру або переробленого нейлону, льону й інших матеріалів. Завдяки сітчастій текстурі мішечки забезпечують доступ повітря, що зберігає свіжість овочів і фруктів.

 

   

МІШЕЧКИ З ПЛАЩІВКИ для брудних овочів і соковитих фруктів. Завдяки міцнішому матеріалу земля з овочів чи сік із фруктів не забруднять інші товари.

БАВОВНЯНІ МІШЕЧКИ для хліба, випічки, горішків і круп, якщо їх можна придбати на вагу. Для того, щоб мішечки не бруднилися від жирної випічки або горішків, усередину можна покласти шматок пергаменту.

ВОЩАНКИ для готових страв, овочів і фруктів. Це шматок тканини, просочений воском, який можна мити й використовувати повторно. Вощанками можна накривати посудини з готовими стравами, замотувати в них частини фруктів або овочів (наприклад, зберігати лимон або морквину) або брати із собою бутерброди. Однак у вощанки не варто замотувати м’ясо, рибу й рідкі продукти.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ВОЩАНКОЮ

Вощанки бажано використовувати під одні види продуктів: наприклад, одна для готових страв, а інша – під фрукти й овочі. Восковою серветкою треба огорнути фрукт або овоч і надати руками потрібної форми. Від тепла рук віск набуде нової форми й «застигне» у правильному положенні.

Вощанки можна мити холодною або теплою водою, вимивати їх гарячою водою або нагрівати в мікрохвильовці не можна.

Ними можна користуватися приблизно пів року й за потреби вощанку можна «оновлювати» – розтопити бджолиний віск і рівномірно прогріти його на серветці через пергамент.

ПЛАСТИКОВІ СУДОЧКИ для риби й м’яса. Вони набагато легші, ніж посуд зі скла, й із таких судочків нічого не витікатиме. До того ж у них можна навіть заморожувати продукти. Плюс пластикових судочків у тому, що їх можна роками використовувати повторно, на відміну від поліетиленових пакетів.

СИЛІКОНОВІ ПАКЕТИ для риби, м’яса й рідин. Такі пакети мають спеціальний зіп-замок, завдяки чому всередині можна зберігати зелень, їжу на вагу й рідини або брати із собою суп на роботу. До того ж завдяки вакууму силіконові пакети краще зберігають свіжість продуктів.

ШОПЕРИ, РЮКЗАКИ АБО ЕКОСУМКИ. Такі варіанти зазвичай більші й міцніші, ніж пластикові пакети. До того ж вони не порвуться під вагою, а нести продукти на плечі набагато легше. Навіть якщо брати із собою один і той самий пакет за продуктами, він прослужить значно менше, ніж тканинний шопер.

Що тоді робити з пакетованими крупами

Більшість супермаркетів не продають продукти (наприклад, крупу, горішки чи сухофрукти) на вагу, тож покупцям доводиться купувати їжу в пластиковій упаковці. Уже вдома продукти можна пересипати в скляну або багаторазову пластикову тару й зберігати їх там, однак екоблогерка Ткаченко каже, що це радше питання зручності й естетики. За таких умов пластику менше не стане, він просто раніше піде на смітник.

«Людям треба більше замислитися про свідоме споживання. Ми не можемо відмовитися від усіх благ цивілізації, але кожному під силу зменшити свій вплив».

А що не так із біорозкладними пакетами

Ткаченко впевнена, що проблема швидше не в поліетиленових пакетах, а в тому, що більшість людей користується ними несвідомо. Залежно від типу пластику й умов навколишнього середовища, поліетиленові пакети розкладаються від 100 до 500 років. Однак вони не розкладаються повністю, а розпадаються на мікропластик, що потрапляє у ґрунт і воду та забруднює їх. До того ж лише 3% пакетів у світі йде на переробку, а решта лишаються на смітнику.

Пакети, виготовлені з крохмалю, кращі, однак утилізовувати їх треба в компості. На звалищі разом з іншими відходами вони не розкладуться. До того ж такі біорозкладні пакети не можна переробити разом із традиційним пластиком. Тож використання багаторазових мішечків, сіточок, екосумок, багаторазових судочків значно екологічніша альтернатива, ніж екопакети з крохмалю.

Джерело: Віледж

Джерело