Йо. 41 зач.; 12, 1-18.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі браття та сестри! Сьогодні Церква святкує день, який ми за нашою традицією звемо Квітною, чи Вербною неділею, а офіційно Христова Церква відзначає одне з найбільших християнських свят у літургійному році – Вхід Господній у Єрусалим.

Щоб повністю збагнути суть цього свята, варто повернутися назад і зрозуміти, що всі сповнені великої радості під час входу Ісуса в Єрусалим, тому що перед цим Він воскресив Лазаря – свого приятеля, який був уже в гробі (пор. Йо 11, 17-44). Тим чудом Христос підтверджує, що Він дійсно Той, про кого писали пророки, і, як переможець, входить із тріумфом, щоб умерти у Єрусалимі і дати людині – мені й вам – життя вічне, свободу і гідність.

Господь своїм входом у Єрусалим розпочинає місію відкуплення людського роду з неволі гріха. Ми можемо почути вигуки: «Благословен, хто йде в ім’я Господнє!» Саме так сьогодні співає захоплений подією воскресіння Лазаря єрусалимський натовп, але через деякий час він же буде кричати: «Геть! Геть! Розіпни його!» (Йо 19, 15). Саме це ілюструє швидкоплинність слави цього світу.

Дуже часто ми, ведені пристрастями та засліплені небажанням розлучатися з гріховним і шкідливим для всього Божого створіння способом життя, спокушені дияволом, який обіцяє нам ілюзію щастя та можливість посісти місце самого Творця, можемо також припускатися суттєвих помилок у житті. Коли ми ще й наділені владою, то ця манія величі та слави може стати трагедією не тільки для нас, а й для цілих народів.

Озирнувшись навкруги, побачимо наслідки таких дій у житті кожного нашого співвітчизника та всієї Богом даної Батьківщини. Сучасний стан природного довкілля: знищені війною ліси, зникаючі ріки та озера, забруднене повітря, вода й земля, численні загрози для рослинного та тваринного світу і життя самих людей – підтверджує, що гріх та нечестива поведінка людини є причиною цього. Саме такими є наслідки воєнного лихоліття, яке зараз переживаємо, та нашого гріховного ставлення до Божого створіння. Адже гріх не може нести нічого доброго, а лише смерть, руйнування та запустіння.

Тому ми з вами, відзначаючи сьогоднішнє свято, маємо зрозуміти: Господь входить у Єрусалим саме для того, щоб, як повновладний Цар, перемогти смерть і дарувати нам можливість життя вічного. Після Його перемоги та воскресіння смерть і гріх більше не владні над нами. Тож і ми радіймо й веселімся, бо маємо можливість повернутися в небесний дім Творця, який покинули після гріхопадіння наших прародичів Адама та Єви. Не робімо більше їхніх помилок, а живімо з пошаною та любов’ю до ближнього та Божого cтворіння, частинку якого ми сьогодні тримаємо в руках.

Шлях до спасіння, який відриває нам Господь Своєю хресною перемогою над гріхом та Своїм Воскресінням, – це шлях послідовника Христового. Тож нехай влада, дана нам над Божим створінням, виявляється в милосердній любові, служінні та відповідальному управлінні природними дарами. Наша солідарність і лікування ран створіння, яке нині болісно стогне від наслідків війни та гріха, є втіленням надії на дароване в Христі спасіння, що за своєю природою прагне до дії і чинить нас будівничими Божого царства вже тут і зараз.

Підготував о. Михайло Деревенчук, референт Бюро УГКЦ з питань екології Бучацької єпархії.

 

 

Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2025 р.

Джерело