«Чому шукаєте живого між мертвими, його нема тут: він воскрес»

Христос Воскрес!

Дороге моєму серцю духовенство та монашество, улюблені у Христі браття і сестри!

«Сьогодні день, що його сотворив Господь». Цей день, народжений великоднім світанком, починається для нас словом, яке звіщає що надгробний камінь є відкочений, та з мовчання єдиного свідка Христового воскресіння – порожнього гробу, до якого напередодні поклали мертве тіло Ісуса. Та навіть безмовність відкритого гробу стає предвісником Великоднього таїнства. «Чому шукаєте живого між мертвими, його нема тут: він воскрес», каже стривоженим мироносицям Ангел. Відтоді слово про Воскресіння Спасителя стало подією, яка наповнила новим змістом історію людства, та запевнила йому відкритий шлях до вічного життя з Богом.

Воскресіння Христа є остаточною Божою відповіддю на всі питання, які впродовж тисячоліть виникали, і виникатимуть, у людей. Але значення цього Божого слова, яке стало неповторною історичною подією, не було зразу очевидно зрозумілим. Усі, хто був свідком порожнього гробу, спочатку думали, що тіло Ісуса викрали, бо дійсність, яку того світанку сотворив Господь, стала для усіх абсолютною неочікуваною.

Бог почав об’являти свою всемогутню Любов та Милосердя втіленням в історію трагедій грішного людського роду свого Єдинородного Сина-Слова. Як Відкупитель світу, Він здолав на хресті всю диявольську диктатуру безбожності та смерті у створінні, та своїм славним воскресінням з мертвих вивів назавжди усіх людей з їхніх «гробів» на дорогу спасіння. Христове воскресіння започаткувало у світі нову благодатну дійсність, яка наповнює людські серця шляхетністю правдивої віри та відвагою до праведного життя. Сила віри у Воскреслого скріпляє людські зусилля в протистоянні злу, у встановленні справедливості і миру, та окрилює їхню надію на вічне і щасливе майбутнє в Божому Царстві.

Ще недавно був час, коли до вітання: «Христос Воскрес», ми додавали – «Тож воскресне й Україна». Якими рішучими тоді були наші прагнення звільнитися від брехні і зла, та жива надія на добрі і радикальні зміни у житті нашого суспільства. Однак, за таким багатообіцяючим поривом з часом виявилося, що «воскресіння» якось не відбувся, а здобуте добро поступилося місцем іншим порокам.

Після «Революції гідності» знову почалася боротьба за владу, наново розквітла корупція, зростало розчарування в тих, котрі так багато і щедро обіцяли. Багато хто думав, що «воскресіння» означає лише справедливі політичні та правові зміни у суспільстві, а притому самі, в особистому і суспільному житті, позбувшись одних гріхів, замінили їх іншими. Та по своїй суті воскресіння, теж і національне, є чимось цілком іншим.

Ап. Павло навчає що «Христос був виданий за наші гріхи і воскрес для нашого оправдання». Він першим, з усіх померлих, «воскрес із мертвих славою Отця». То ж і ми, що» віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, маємо теж жили новим життям». Бо якщо ми у хрещенні «з’єднані з Христом подобою його смерті, то будемо і подобою його воскресіння».

У Христовому воскресінні Бог обіймає благодаттю відкуплення увесь людський рід, проголошує йому прощення і оправдання, та повертає втрачену через гріх гідність та свободу. Воскресіння є досконалим Божим даром, який започатковує процес духовного та морального оновлення кожної людини. Воно починається нашим життям, яке занурене в Бозі, а тому перебуває у безпеці, доки наше особисте майбутнє воскресіння з мертвих буде довершене у вічності.

З тієї вічності нам дано теж слово Божого запевнення про остаточну перемогу життя над силами зла і смерті. Тому воскресіння стало метою Божого діяння посеред людей і для людини, та пронизує всю історію цього нестабільного, зрадливого і блукаючого світу. Віра у це є небесним світлом для нашого розуму і серця, та фундаментом, на якому можемо впевнено будувати мирне і справедливе особисте і суспільне життя, щоб в кінці всі щасливо досягли спасіння.

Подібно і слова про «воскресіння України», висловлені у силі слова про Христове воскресіння, не можуть бути лиш озвученням суєтних задумів чи мрій. Вони повинні стати «подією», яка постане з навернення до праведного християнського життя кожного з нас, і так визначати майбуття нашого народу.

Сяйво Воскреслого Христа своєю правдою проникає в глибини нашого тривожного буття, скріпляючи нашу віру у Божу доброту та вірність. Ми вже не можемо мати впевненості в комусь іншому, крім у живому та правдивому Бозі, який є нашим життєдайним джерелом. Нерозумно нам деінде черпати сили для життя та боротьби зі злом, або шукати правду про критерії людської гідності у власній мудрості, в культових «ідолах», в модерних ідеологіях, чи гіпотетичному прогресі і примарному майбутньому. Але і не шукати наснаги до життя та творчості у воскресінні Христа, у житті Воскреслого, не шукати впевненості у Богу – є чистим безглуздям. То ж чому люди, навіть ті, котрі сьогодні святкують Великдень, продовжують цим безглуздям керуватися майже в усіх ділянках сучасного життя?

Загарбницька та геноцидна війна, котру агресією проти Українського народу вже четвертий рік веде московська імперія, є для нас тяжким випробуванням з багатьох аспектів, але вона точно стала теж випробуванням на стійкість нашої віри у воскресіння. У житті стається багато ситуацій, яких нам зараз неможливо збагнути, але напевно зрозуміємо їх аж у вічності. Тому сьогодні ми зобов’язані відважно та витривало йти своєю «хресною дорогою», хоч і невідаємо, куди та як далеко вона нас поведе. Однак, якою б не була дорога на нашу «Голгофу», останнє слово завжди залишається за Богом. І це слово – життя і воскресіння. Висловлене Христовим воскресінням, воно неодмінно стане не лише славною подією і словом про нашу перемогу, але і осудним вироком для агресора, якому ніколи не здолати правди і життя.

Великдень є для нас найбільшим і найважливішим християнським празником. Його змістом є подія, яка дає нам надію на вічне життя, бо безсумнівно стверджує, що «наш Бог не є Богом мертвих, але Богом живих». В силі цієї правди ми віримо, що наша боротьба і життя не закінчується смертю, але за її порогом усі ми отримаємо остаточне ствердження їх сенсу у вічній єдності з Богом.

Тому якраз зараз є час виразно промовити нашій вірі у всемогутність воскреслого Христа. Вірувати означає, що в ситуаціях, на які не маємо відповіді, ми зберігаємо вірність Божому слову. Віримо не в долю, чи виключно у якісь земні середники, хоч би якими вони не виглядали могутніми, але в те, що Бог в Ісусі Христі своєю любов’ю, запевненою на хресті, продовжує бути з нами в усіх, навіть дуже складних ситуаціях, їх знає та готовий допомогти. Як це станеться, нам ще невідомо, але Господь лише бажає, щоб ми довірливо поклали все наше уповання на Його вірність, і цим засвідчили свою віру не в себе, але в Нього, та у всеперемагаючу силу Його воскресіння.

З нагоди Великодня з усього серця бажаю, щоб Христова перемога над злом, беззаконням і смертю стала джерелом сили та здобутком для тих, хто своїм служінням та ціною власного життя боронить нашу Батьківщину від московської навали. Нехай Всемилостивий Господь утре сльози і потішить засмучені серця всіх, хто поніс втрату найдорожчих, та дасть вічний упокій усім полеглим в боях Героям і безневинно вбитим нашим братам і сестрам. Нехай Воскреслий щедро обдаровує духом мудрості, чесності та справедливості тих, кому суспільство довірило владу. А наш Український народ нехай скріпляє мужністю та витривалістю у боротьбі за свободу і незалежність аж до перемоги. А вона безсумнівно буде, бо Христос воістину воскрес із мертвих! І нехай милість та благословення Воскреслого Христа буде з усіма Вами. Амінь.

 Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

З архиєрейським благословенням,

вл. Тарас Сеньків, О.М.
Єпарх Стрийський

Дано в місті Стрию
при катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці
в Квітну неділю,
13 квітня 2025 року Божого

Джерело