Ми ніколи до кінця не збагнемо, що відчувають ці мужні чоловіки, коли лунає тривожний виклик. Можемо лише здогадуватися, але є щось, що не сховати – у їхніх очах палає впертість і незламність.

Попри біль, виснаження й тривогу вони йдуть туди, де небезпечно, бо в їхніх грудях не згасає вогонь надії. Надії на життя, на світло, на завтрашній світанок без сирен.

Дякуємо вам, наші надзвичайні. Ви – вогонь серед темряви ❤️