У Київській семінарії відбувся день духовної віднови та командотворення для працівників Карітас-Київ
Днями у Київській Трьохсвятительській духовній семінарії УГКЦ у с. Княжичі відбувся день духовної віднови та командотворення для працівників благодійного фонду Карітас-Київ, який провів о. Інокентій Волошин, префект семінарії.
Захід розпочався зі спільної молитви – Молебня до Пресвятої Богородиці, в якому працівники та волонтери Карітасу просили про перемогу та мир в Україні, молилися за свої родини, волонтерів, бенефіціарів та партнерів. Дякували Богові за життя та служіння.
З духовним словом до учасників звернувся о. Інокентій. Проповідник наголосив на важливості й ролі духовного життя та участі у Євхаристії у здійсненні соціального служіння, допомозі людям в потребі. Отець провів паралелі між служінням діл милосердя та щоденним життям кожної людини, підкреслив важливість дияконії у житті Церкви, оскільки саме через служіння потребуючим Церква відкриває нам Воскреслого Христа, дає надію, огортає любов’ю.
Семінарія стала не лише місцем проведення події, але й джерелом духовного натхнення для учасників. Її особлива атмосфера сприяла глибокому оновленню й дозволила краще усвідомити важливість єдності в соціальному служінні та приналежності до великої спільноти – Христової Церкви. Водночас цей день став часом духовного і фізичного відпочинку, зупинкою задля призадуми та відкриттям нових сил для подальшого служіння людям в потребі.
Отець Роман Сиротич, директор Карітасу Київської архиєпархії наголосив, що Карітас є руками Церкви у служінні людям та здійсненні діл милосердя. «Карітас є заснований Церквою з метою дияконійної місії та є складовою частиною соціального служіння Церкви, яке має своїм фундаментом та рушієм віру і виражає дияконійну природу Церкви, бувши частиною триєдиної місії Церкви: звіщати Добру новину (керигма), освячувати (літургія) та служити (дияконія). Усвідомлення цієї важливої місії Церкви надихає та допомагає у щоденній праці для людей, дає силу навіть тоді, коли вже вичерпано всі людські ресурси», – підкреслив о. Роман.
Окрім молитви, призадуми, духовного відпочинку, учасники мали можливість поспілкуватися зі священником, послухати історію Церкви та семінарії, помилуватися прекрасним співом семінаристів, дізнатися багато нового, а найважливіше – духовно збагатитися.
«Такі заходи зміцнюють внутрішню єдність команди, підсилюють нашу віру та ресурсність через командотворення, духовне оновлення і психологічне розвантаження. Ми не лише стали згуртованішими, але й відчули себе справжньою спільнотою, сповненою енергії та готовою до нових звершень. Єдність і віра – основа, що робить команду непохитною. Зрештою, саме це допомагає нам розвивати свою ідентичність і відкривати внутрішні сили для праці», – поділилися учасники.