11 травня 2025 року у парафії УГКЦ у м. Вишневому відбулося зворушливе святкування Дня матері — дня, коли серця згадують найголовніше ім’я у житті кожної людини: мама.

Після Божественної Літургії, парох парафії св. Анни, о. Володимир Мальчин, привітав усіх матусь зі святом: «Сьогодні ми дякуємо Богові за наших матерів — тих, хто носить у собі любов, схожу на любов Божу: тиху, вірну і жертовну. Материнське серце здатне витримати бурі життя, не втрачаючи ніжності. Нехай Господь обдарує всіх мам здоров’ям, миром і духовною радістю. А Пресвята Богородиця — Мати всіх матерів — буде вашою особливою Заступницею!». Після цих слів, всі присутні матері отримали в дарунок білі троянди.

Відтак, розпочався святковий концерт, сценарій до якого написала п. Оксана Калюс. Святкову атмосферу задавала пісня «Мамо», що звучала на початку дійства. Її слова — як молитва, як вдячність, як визнання любові, яка не має меж. П. Оксана відкрила свято словами про маму як перший дотик Бога в житті людини. Ці слова стали лейтмотивом усього вечора.

Презентація з дитячими малюнками й щемливими фото з мамами нагадала кожному з присутніх, наскільки глибокий і незамінний слід залишає материнське серце.

Далі звучали вірші та пісні. Маленький Назарко Павлюк прочитав вірш про маму-ангела, а Святослав Малиновський у дев’ять років уже висловив ті почуття, які часто не можуть передати й дорослі через вірш-молитву «Снилась мені мама…»

Музика стала важливою частиною свята. Виступи Марти й Нестора Корнієнків, дуету Степана Калюса та Анни Челенюк, а також пані Тетяни Домашенко й Ольги Мельниченко додали емоційної глибини. Особливою стала пісня-молитва, в якій злилися покоління, голоси й спогади.

Сценка «МАМА 2025» — дотепна, але глибока — з гумором показала суперсили сучасної мами, яка «не глючить і працює навіть без Wi-Fi». Усі впізнали в цьому образі свою матусю: завжди зайняту, втомлену, але люблячу. Дитяча репліка наприкінці сценки: «Мама — не програма. Її не перезавантажиш і не заміниш. Вона — оригінал. Одна. На все життя» — підсумувала суть материнства.

Не менш емоційною була сценка-сповідь «Знаєш, мамо» у виконанні пані Катерини та Дмитра Зеленчука. Це був не просто виступ — це була розмова сердець. Про вдячність, яку ми часто відкладаємо «на потім». Про любов, яка завжди поруч, навіть коли ми вже давно дорослі.

Родзинкою вечора стало відеопривітання від дорослих дітей для своїх матерів. Сльози, усмішки, обійми — усе це стало частиною єдиного пережиття.

Свято завершилося спільною молитвою за тих матерів, які відійшли у вічність. А в залі залишилось світло: у поглядах, в обіймах, у сльозах на очах.

Це свято у Вишневому стало не лише даниною поваги — воно стало пригадкою, що материнська любов — це стиль життя. І найкраще, що ми можемо зробити для наших матерів — це любити їх щодня. Не лише у травні.

Пресслужба Київської Архиєпархії

За матеріалами: https://vyshneve-ugcc.org/

Джерело