Минулоріч Бюро у справах Новітніх Релігійних Рухів і Сект ініціювало відновлення пам’яті про Пратулинських Блаженних — мучеників за віру, які загинули 150 років тому, захищаючи єдність і самобутність Української Греко-Католицької Церкви. Цей духовний рух отримав назву «Пратулинська Родина». Його мета — повернути цих мучеників у свідомість сучасних вірних через молитву, вшанування мощей і просвітницькі ініціативи.

Нещодавно до «Пратулинської Родини» приєдналися нові парафії, серед яких дві — у Львівській Архиєпархії. У цих храмах тепер зберігатимуться та будуть доступні для вшанування мощі Пратулинських Блаженних — як потужне духовне нагадування про ціну вірності Христові та Церкві.

Нагадуємо, Пратулинські Блаженні — це вірні, які загинули у 1874 році під час насильницького злиття греко-католицької церкви з російською православною на території тодішньої підросійської Польщі. Їхнє мучеництво стало символом непохитної вірності та гідності.

― Події 150-річної давності сьогодні знову актуальні. Вірність тих людей Греко-Католицькій Церкві є надзвичайно важливою для нас, особливо тепер, коли відданість і служіння правдивій вірі знову випробовується. Тому про це потрібно говорити — хто є хто, кому служить і як іде до Бога, — зазначив адміністратор парафії Пресвятої Богородиці в с. Старе Село отець Андрій Джигалюк.

Отець наголошує: повернення до постатей мучеників має не лише історичну цінність, але й глибоке духовне значення. Це свідчення, яке може надихнути вірних сьогодні — у час війни, змін та викликів, що постали перед Церквою та народом.

Мощі святих прибули і до храму Блаженного священномученика Миколая Чарнецького в Золочеві.

― Ще будучи семінаристом, я відвідував місце, де були розстріляні пратулинські мученики. Це закарбувалося в моїй свідомості. І от тепер з’явилася можливість отримати мощі тих, хто віддав життя за нашу Церкву. Це дуже гармонійно вписується в духовне життя нашої парафії, — розповів отець Михайло Сукмановський.

Отець Михайло також ділиться планами щодо належного вшанування святинь: встановлення спеціального кивоту, організації молитов, дотримання всіх канонічних приписів.

― Хочемо зробити бічні престоли, присвячені мученикам, щоб люди могли глибше пізнати духовність, мучеництво. Адже кров мучеників — це насіння християн. Через ці мощі Господь діє — і в оздоровлення, і в утвердження віри, — підкреслює отець Михайло.

Історія Пратулинських Блаженних — це промовистий знак сьогодення: про боротьбу за духовну свободу, єдність Церкви та збереження ідентичності. Вони є покровителями не тільки мучеників віри, а й усіх, хто шукає правди та справжньої духовної дороги.

Ікона «Підляське Мучеництво», створена іконописицею Малґожатою Вашкевич, стала візуальним осередком пам’яті про них. Завдяки ініціативі Бюро та за сприяння Перемишльсько-Варшавського митрополита, ікона поширюється в українських парафіях разом з мощами.

«Пратулинські Блаженні — це взірець захисту самобутності. Вони нагадують нам про вартість того, що ми часто готові проміняти на “юшку з сочевиці” (Бут. 25, 34)», — сказано в їхній офіційній біографії.

У складний історичний момент, коли Україна знову платить високу ціну за свободу та духовну ідентичність, повернення до постатей мучеників є не лише жестом пам’яті, а й закликом до дієвої віри. Участь у «Пратулинській Родині» — це шлях поглиблення віри, укріплення спільнот і духовної єдності зі Вселенською Католицькою Церквою.

Це не просто реліквії — це частинки історії, які надихають. Молитва біля мощей Пратулинських Блаженних — це можливість доторкнутись до живої сили віри, що перемагає страх, переслідування і смерть.

Детальніше про Пратулин і Блаженних:

Віртуальна проща до Пратулина

Віртуальний альбом Пратулинських Блаженних

Підготувала Наталія Павлишин

Джерело