Дослідники швейцарської лабораторії Empa створили інноваційний біоматеріал на основі міцелію гриба, який може замінити пластик у пакуванні, косметиці, харчовій промисловості, а також може бути застосований в електроніці.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті швейцарського уряду.

“Гриби вважаються перспективним джерелом біорозкладних матеріалів. Дослідники Empa розробили новий матеріал на основі міцелію гриба та його екстрацелюлярної матриці, що надає біоматеріалу унікальних властивостей”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що обробка природних матеріалів, таких як целюлоза, лігнін чи хітин, змушує багатьох дослідників іти на компроміси: у чистому вигляді ці матеріали біорозкладні, але часто недостатньо міцні, а хімічна обробка може зробити їх міцнішими, але при цьому втрачається їхня екологічність.

“Дослідники Empa з лабораторії “Целюлоза та деревні матеріали” розробили біоматеріал, який допомагає уникнути цього компромісу. Він повністю біорозкладний, міцний на розрив і має різноманітні функціональні властивості. Матеріал створюється з мінімальною обробкою, без використання хімії, і є навіть їстівним. Його секрет: він живий”, – йдеться у повідомленні.

Для створення нового матеріалу дослідники використали міцелій розщепки звичайної (схізофіл звичаний) – поширеного їстівного гриба, який росте на мертвій деревині. При цьому для вдосконалення природного матеріалу також було використано екстрацелюлярну матрицю гриба – природну сітку з полісахаридів і білків, яка забезпечує міцність і функціональність. Таким чином вдалося уникнути хімічної обробки та зберегти екологічність матеріалу.

За даними дослідників, новий біоматеріал має ряд потенційних сфер для застосувань, передусім для вироблення біорозкладних плівок та емульгаторів для косметики та їжі. Крім того, перспективним є застосування міцелію для компостування органічних відходів, а також в електроніці – для біорозкладних сенсорів вологості чи “грибного паперу” для електродів батареї.

Як повідомляв Укрінформ, група дослідників з Кіотського університету (Японія) стверджує, що клінічне випробування продемонструвало безпеку та ефективність лікування хвороби Паркінсона з використанням iPS-клітин.

Джерело: УКРІНФОРМ

Джерело