Зустрічаючись із дипломатичним корпусом, акредитованим при Святому Престолі, Папа Лев XIV поділився роздумами про суспільну важливість миру, справедливості та правди.

«Кожен з нас протягом свого життя може почуватися здоровим чи хворим, мати роботу чи бути безробітним, бути вдома чи на чужині, але наша гідність завжди залишається незмінною – гідність створіння, бажаного і любленого Богом», – сказав Папа Лев XIV, приймаючи на аудієнції, в суботу, 16 травня 2025 р., членів дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі. Дякуючи за численні привітання з нагоди обрання його Наступником апостола Петра, Святіший Отець висловив бажання, щоб у взаємному діалозі завжди переважало відчуття родинності, адже дипломатична служба фактично репрезентує родину народів, розділяючи між собою життєві радощі й печалі, а також людські та духовні цінності, які її оживляють.

Зустрічатися та утверджувати у вірі багатьох людей

Папа зазначив, що папська дипломатія є вираженням католицького виміру Церкви, де Святий Престол керується душпастирською нагальністю, яка спонукає його не шукати привілеїв, а посилювати свою євангельську місію на служінні людству. «Окрім того, що ваша сьогоднішня присутність є конкретним знаком уваги ваших країн до Апостольського Престолу, вона є для мене даром, який дозволяє мені відновити прагнення Церкви – і моє особисте – простягнути руку допомоги та обійняти кожен народ і кожну людину на цій землі, яка прагне й потребує правди, справедливості та миру! – наголосив Лев XIV. – Мій власний життєвий досвід, що сформувався між Північною Америкою, Південною Америкою та Європою, в певному сенсі є репрезентативним для цього прагнення перетинати кордони, щоб зустрічатися з різними людьми та культурами».

Святіший Отець поділився своїм наміром, за посередництвом Державного Секретаріату, зміцнювати діалог з країнами, з якими Святий Престол має дипломатичні стосунки, додавши, що багато країн він вже мав нагоду відвідувати як Генеральний настоятель Ордену Святого Августина. «Сподіваюся, що завдяки Божому Провидінню я матиму ще більше можливостей зустрітися з реаліями, з яких ви походите, що дозволить мені прийняти можливості, які з’являтимуться, щоб утвердити у вірі багатьох братів і сестер, розкиданих по всьому світу, і побудувати нові мости з усіма людьми доброї волі», – сказав Папа.

Мир вимагає конкретних зусиль

Відтак Святіший Отець наголосив на аспекті миру. «Занадто часто ми думаємо про нього як про “негативне” слово, тобто як про відсутність війни і конфліктів, хоча конфлікт є частиною людської природи і завжди супроводжує нас, спонукаючи жити в постійному “стані конфлікту”: вдома, на роботі, в суспільстві», – зазначив він. У цьому сенсі мир видається лише затишшям, «перепочинком між однією та іншою суперечками», де завжди присутня напруженість, схожа на «тліючі жарини, які готові розгорітися будь-якої миті».

Натомість, за словами Папи, у християнській перспективі мир – є насамперед активним даром Христа (пор. Ів. 14,27), який залучає кожного «незалежно від культурного походження і релігійної приналежності», та який вимагає праці над собою. «Мир будується в серці й від серця, викорінюючи гординю і претензії, зважуючи мову, бо не лише зброєю, але й словом можна поранити і вбити», – зауважив Святіший Отець. У цьому контексті він вказав на основоположний внесок міжрелігійного діалогу, що передбачає пошанування у кожній країні релігійної свободи, оскільки релігійний досвід є фундаментальним виміром людської особистості, без якого «важко, якщо не неможливо, досягти очищення серця, необхідного для побудови відносин миру».

За словами Папи Лева XIV, дипломатія має змогу долучитися до того, щоб викорінити передумови будь-якого конфлікту і всякого руйнівного прагнення до завоювання. «Для цього також потрібне щире прагнення до діалогу, що живиться бажанням зустрітися, а не зіштовхнутися. У цій перспективі багатостороння дипломатія і ті міжнародні інституції, які були призначені і створені в першу чергу для врегулювання розбіжностей, що можуть виникнути в міжнародному співтоваристві, повинні отримати нове дихання», – сказав він.
Піклуватися про сім’ю, маленьку клітину суспільства

Говорячи про друге важливе слово – справедливість, Святіший Отець зазначив, що прагнення до миру вимагає здійснення правосуддя. «У мінливі часи, які ми зараз переживаємо, Святий Престол не може не висловити свій голос перед обличчям численних дисбалансів і несправедливостей, які призводять, серед іншого, до негідних умов праці та дедалі більшої фрагментації і конфліктності суспільств, – сказав він, посилаючись на енцикліку Папи Лева XIII “Rerum novarum”. – Необхідно також докласти зусиль для усунення глобальної нерівності, коли багатство і бідність прокладають глибокі борозни між континентами, країнами і навіть в межах окремих суспільств».

За словами Папи Лева XIV, завдання управлінців полягає у побудові гармонійних і мирних громадянських суспільств, насамперед завдяки інвестиціям в сім’ю, «яка заснована на стабільному союзі між чоловіком і жінкою», та репрезентує те маленьке суспільство, яке передує будь-якому громадянському суспільству. «Ба більше, ніхто не може уникнути надання переваги контекстам, в яких захищається гідність кожної людини, особливо найбільш вразливих і беззахисних, від ненароджених до людей похилого віку, від хворих до безробітних, незалежно від того, чи є вони громадянами країни, чи іммігрантами», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що сам є нащадком іммігрантів.

Правда, яка знаходить остаточне вираження в особі Ісуса Христа

Вказуючи на третє важливе слово – правда, Лев XIV зазначив, що без правди неможливо будувати справді мирні стосунки, також і в міжнародному товаристві. «Там, де слова набувають неоднозначних та амбівалентних конотацій, а віртуальний світ зі зміненим сприйняттям реального безконтрольно захоплює владу, важко будувати автентичні стосунки, оскільки втрачаються об’єктивні та реальні передумови комунікації», – зауважив він.

За словами Святішого Отця, Церква завжди повинна говорити правду про людину і світ, та коли це необхідно, вдаватися «до різкої мови, яка може спровокувати певне початкове нерозуміння». З іншого боку, істина ніколи не відокремлюється від любові, яка «завжди має в основі турботу про життя і добро кожного чоловіка і кожної жінки». «Ба більше, у християнській перспективі істина – це не утвердження абстрактних і безтілесних принципів, а зустріч із самою особою Христа, Який живе у спільноті віруючих. Таким чином, істина не віддаляє нас, а навпаки, дозволяє нам з більшою силою зустріти виклики нашого часу, такі як міграція, етичне використання штучного інтелекту та збереження нашої улюбленої Землі», – сказав Лев XIV, додаючи потребу єдності та спільних зусиль, щоб зуміти дати належну відповідь на перелічені виклики.

На завершення Святіший Отець звернув увагу на триваючий Ювілейний рік, який в особливий спосіб присвячений надії. «Це час навернення та оновлення і, передусім, можливість залишити позаду суперечки та розпочати нову подорож, одухотворену надією на те, що ми зможемо побудувати, працюючи разом, кожен відповідно до своєї чутливості та відповідальності, світ, в якому кожна людина зможе реалізувати свою людську сутність в правді, справедливості та мирі. Я надіюся, що так буде в усіх контекстах, починаючи з найбільш випробуваних, таких як Україна і Свята Земля», – висловив сподівання Папа Лев XIV.

Джерело: Vatican News

Джерело