У Києві понад 150 тисяч системних боржників, які не оплачують тепло й гарячу воду

У Києві понад 150 тисяч боржників, які системно не оплачують послуги з постачання тепла та гарячої води. До таких клієнтів підприємство змушене застосовувати штрафні санкції та стягувати борги у судовому порядку. Як наслідок, можливий арешт рахунків і майна. Боржник також сплачує виконавчий збір – 10% від загальної суми заборгованості. Загалом, у випадку примусового стягнення через суд, системні боржники переплачують у середньому на 25% більше від суми боргу. Про це йшлося під час пресбрифінгу представників КП «Київтеплоенерго» в пресцентрі «Київінформ».

«Київтеплоенерго регулярно звертається до системних боржників із закликами погасити борг. Як правило, це інформаційні розсилки, автодозвони, повідомлення у платіжках та особистих кабінетах тощо. Далі, у разі ігнорування, застосовується пеня. Вона нараховується за кожен день прострочення грошового зобов’язання і становить 0,01% від суми боргу. У разі подальшої несплати комунальне підприємство подає до суду. Наразі розглядається близько 5 тисяч позовів. Як правило, суд задовольняє позовні вимоги енергетичного підприємства. У таких випадках до суми боргу, окрім пені, додається 3% річних, індекс інфляції та судовий збір, мінімальний розмір такого збору становить 3 028 грн. Також відповідач сплачує інші судові витрати», – зазначила начальниця управління правового забезпечення продажу структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Інна Кучук.

Так, власниця квартири площею 206 кв. м на бульварі Лесі Українки, 23-А накопичила 161 тис. грн боргу. Відповідно до рішення суду виконавча служба наклала арешт на кошти та майно. Борг стягнуто повністю у примусовому порядку. Враховуючи штрафні санкції, судовий та виконавчий збори, боржниця сплатила на 26% (понад 41,5 тис. грн) більше, ніж заборгувала.

Власник елітної квартири площею 926 кв. м на вул. Інститутській, 15/5 заборгував за опалення 163 тис. грн. Суд задовольнив позовні вимоги, борг стягнуто примусово. Після арешту рахунків і майна власник переплатив 23% (на 37,3 тис. грн більше). Наразі він ігнорує поточні платіжки, що загрожує повторним зверненням до суду.

Примусове стягнення боргу застосовується до всіх системних боржників, зокрема тих, хто наразі проживає за кордоном.

«До боржників, які не живуть в Україні, застосовують ті самі юридичні заходи, що й до тих, хто перебуває в країні. Тож питання боргу має вирішуватись. Часто люди звертаються до підприємства вже після того, як суд виніс рішення про стягнення боргу, а рахунки були заморожені. Однак уже пізно, просто підписати мирову угоду з компанією, без залучення виконавчої служби, в такому випадку не вдасться. Багато людей вважають, що вони напишуть заяву, ми укладаємо мирову угоду, і їхня справа не потрапляє до виконавчої служби. Це не так», – пояснює Інна Кучук.

У КП «Київтеплоенерго» нагадують, щоб уникнути судової тяганини та штрафних санкцій, боржники мають укласти договір реструктуризації боргу. Це можна зробити дистанційно через онлайн-сервіси «Центру комунального сервісу».

Джерело