У Мілані відкрився фестиваль «Україна — це Україна» – подія, народжена з болю, але сповнена надії. Ми започаткували цей фестиваль, щоб говорити про справжню Україну – через музику, через пам’ять, через серце.

Виступ Марти Кузій, піаністки з Українського католицького університету, відкрив вечір музикою українських композиторів. Але це був не просто концерт. Це було запрошення до розмови – про життя, яке триває попри війну. Про культуру, яка зцілює.

Я поділився історіями цієї війни, наших людей, а ще розповів про пса Джека з Куп’янська, який втратив слух через війну, але знайшов новий дім в Італії — у родині Андреа Бочеллі.

Ми відчуваємо велику спорідненість з італійцями. Спільні цінності, гідність, віра в людину. І ця єдність сьогодні особливо важлива.

Україна є. І буде. Слава Україні! Viva l’Italia!