29 травня 2025 року, в день свята Вознесіння Господнього, єпископи Стрийської єпархії, відслужили Архиєрейські Божественні Літургії у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию. В часі богослужінь владики рукоположили нових священнослужителів. Преосвященний владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії, уділив дияконські свячення піддияконам Богдану Савіцькому та Богдану Дверію, а Преосвященний владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, рукоположив у сан пресвітера диякона Романа Малісевича.

В часі ранішньої Літургії, владика Богдан Манишин, звертаючись зі словом проповіді, наголосив на глибокому сенсі Вознесіння Господнього як джерела надії, радості та відповідальності для кожного християнина. Попри природний смуток, який викликає прощання, за словами єпископа, апостоли пережили радість — адже Христос пообіцяв не залишити їх сиротами, а надіслати Святого Духа. «Любов усуває страх», — зазначив владика, наголошуючи, що присутність Бога в нашому житті долає невідомість та порівнявши Вознесіння з досвідом дорослішання: як батьки радіють, коли дитина стає самостійною, так і апостоли, залишені Ісусом, отримали нову відповідальність – звіщати Євангеліє.

Продовжуючи владика Богдан підкреслив, що Христос вознісся на небо в людському тілі, а отже кожен із нас покликаний до участі у Божому житті. Проте, щоб стати учасниками цієї Тайни, потрібно примиритися з Богом, прийняти прощення і самому вчитися прощати. Єпископ також закликав вірних до участі в Декаді Місійності, яка триває в нашій Церкві від Вознесіння до Зіслання Святого Духа. Місією, на думку владики Богдана, сьогодні є не лише проголошення Євангелія на Сході України, але й відновлення довіри до Бога там, де вона була зруйнована. Особливої уваги потребують ті, хто втратив зв’язок із Церквою або не може зрозуміти Божої присутності в своєму житті. «нехай Господь, який сьогодні возноситься на небо, нехай дасть нам запевнення, що та любов, якою він нас любить, нікуди не зникає. Вона передається нам. Наша місія її зберегти», – сказав єпископ завершуючи проповідь.

Після Анафори розпочалися дияконські свячення. Кандидатів уведено у святилище через Царські Двері і три рази обведено навколо престолу. Потім вони стали на коліна перед престолом, а єпископ поклавши край омофора і руку на їх голови, прочитав таїнозвершувальну молитву, просячи Бога сповнити новопоставлених дияконів, вірою, любов’ю, силою та святістю для належного служіння спільноті. На знак цього служіння, владика Богдан вручив дияконам ризи, служебник і кадильницю, кожного разу співаючи з присутніми в храмі «Аксіос», що з грецької мови означає «достойний» і таким чином стверджуючи, що рукоположені через божественну благодать стали достойними дияконського служіння.

В часі Літургії, яку очолив єпарх Стрийський Преосвященний владика Тарас Сеньків відбувся чин рукоположення нового священника. У своїй проповіді владика Тарас підкреслив, що свято Вознесіння Господнього є моментом остаточного тріумфу Ісуса Христа, який, вознісшись на небо, відкрив дорогу до вічного життя кожній людині. Христос, як Бог і людина, прославлений праворуч Отця, підніс до Божої слави і людську природу, ставши першоплодом преображеного людства. Вознесіння стало доказом того, що страждання і смерть не є кінцем, а переходом до вічного перебування з Богом.

Владика Тарас наголосив, що хоча ми ще залишаємося в обмеженнях тілесності, гріховності й земного безладу, Христос постійно перебуває з нами, огортає любов’ю і кличе до неба. Надія на небо є необхідною умовою християнського погляду на життя – лише прагнучи вічного, ми зможемо впливати на теперішнє. Проповідник закликав не знеохочуватись перед реаліями болю і страждання, бо саме через хрест відкривається шлях до неба: «Вознесінням Ісус справді став мостом, який з’єднує наші людські біди з нашою майбутньою небесною славою».

Після Херувимської пісні та Великого входу відбувся чин рукоположення нового священника. Кандидат до священства, ставши навколішки, присягнув Богові і Церкві. Владика Тарас, поклавши руки на його голову, прочитав молитви ієрейських свячень та одягнув у священничі вбрання: стихар, епітрахиль, пояс, нарукавники та фелон, кожного разу виголошуючи «Аксіос», що означає «достойний». Опісля, нововисвячений ієрей, ставши біля престолу співслужив Божественну Літургію разом з єпископами та іншими священниками.

По завершенні богослужіння, єпископ привітав нововисвяченого священника, побажав вірності у служінні, до якого Господь його покликав. По закінченні Літургії новопоставлений отець Роман уділив присутнім своє благословення.

Пресслужба Стрийської єпархії
Фото: бр. Максим Курилів

 

Джерело