Сестри Тимотея Ковач, Мартина Куніцька та Катерина Стасик Чину Святого Василія Великого здійснили тритижневу поїздку до сестер в Аргентину з метою взаємного обміну досвідом праці в сфері освіти.

Про це йдеться в матеріалі Vatican News.

Сестри в Україні працюють вихователями в дитячих садочках. Вони розповіли своїм сестрам в Аргентині про особливості освітнього процесу в Україні під час війни, виховання дітей.

Сестра Катерина Стасик продемонструвала фото та відео з їхнього життя в Україні, «щоби вони побачили, що роблять діти в часі повітряної тривоги, особливо, коли над нами літають ракети, шахеди… . Завдяки цим наочним матеріалам будемо показувати, що в нас відбувається. Ми хочемо також показати, що українці не здаються і наскільки люди в Україні об’єдналися в молитві за мир».

Сестра Мартина Куніцька, яка служить на Закарпатті, в місті Перечин, де при спільноті сестер діє дитячий садочок, додала, що війна також залишає глибокі рани, як на тутешніх дорослих, так і дітях.

«Батьки майже половини дітей, які виховуються в нашій групі, є на війні. Є дівчинка, батько якої загинув на війні. Практично в кожній сім’ї, в родині хтось або є на війні, або був на війні і вже повернувся. Ці наслідки відчуваються: діти стали тривожними, вони хвилюються за своїх батьків», — зауважила сестра.

Відтак сестра Тимотея, яка служить на Львівщині, додала, що «ми стараємось створювати такі умови, щоб діти менше відчували цю тривогу. Також ми щодня о дев’ятій годині маємо вшановування пам’яті героїв, які загинули, хвилиною мовчання і співаємо гімн України. Трошечки пробуємо про це говорити з дітьми на їхньому рівні, щоб вони це розуміли. Будує також те, що діти щодня моляться за воїнів, моляться за своїх батьків, моляться за те, щоб вони швидко повернулися з війни і закінчилася якнайшвидше війна».

Сестри розповіли про відвідини Аргентини, де їх гостинно зустріли, зазначивши, «коли ми прийшли, всі діти в школі зібралися на подвір’ї. Вони підготували спеціальну програму привітання. Вони співали українські пісні, вони молилися за Україну разом з нами».

«Весь колектив вчителів звернувся до нас своїм словом привітання. Це було настільки зворушливо, що сльози котилися на очі і відчувалася любов, їхня підтримка, співпереживання з нашим народом. Також вони говорили, що моляться завжди за нас, цікавилися, в який інший спосіб вони можуть ще нам допомогти, щоб швидше досягнути миру на нашій землі», — поділилися враженнями сестри.

Сестра Тимотея, пригадуючи свою розмову з молоддю та дітьми, яких зустрічала в школах сестер василіянок в Аргентині, зазначила: «Я відчула і побачила, наскільки вони переживають за Україну. Вони запитували про ситуацію в Україні, про те, як навчання проходить під час війни, тобто коли є повітряні тривоги тощо. Тобто, їм цікаво, їхні серця відкриті до України і вони співпереживають з нами. І навіть маленькі дошкільнята, які прибігали до нас, мабуть вони відчували, вони бігли від до нас, обіймали нас».

Департамент інформації УГКЦ

Джерело