Брехня москви про «нерозширення НАТО».

Після розпаду срср, росія увійшла в економічну кризу та втратила вплив у Європі та у своїх колишніх республіках.

Силовики не хотіли йти шляхом демократичних змін в нормальному розумінні, ліберальна «прослойка» суспільства була в меншості.

Війна в Чечні, кремль обрав стратегію створити міф про «зраду Заходу», який нібито обіцяв не розширювати НАТО на Схід і досі його використовує.

Але історичні факти свідчать про протилежне.

1990 рік, переговори про об’єднання Німеччини.

Держсекретар США
Джеймс Бейкер припускає, що НАТО не розшириться, але одразу ж це формулювання зникає з усіх офіційних документів. Гельмут Коль, Франсуа Міттеран і Горбачов не підписали жодного зобов’язання.

1997 рік, Основоположний акт НАТО-РФ.

Там чітко сказано: кожна країна має право самостійно обирати союзи. росія сама це підписала.

Ніяких заборон на вступ України, Польщі чи країн Балтії не існувало.

Кінець 90-х-початок 00-х, вступ низки країн в НАТО – Польща, Чехія, Угорщина, країни Балтії та інші.

Жодної воєнної реакції з боку москви.

Навпаки – путін у 2001 році говорить: якщо НАТО змінюється, і якщо рф стане його частиною – ми не проти.

2008 рік – Бухарестський саміт НАТО.

Тоді вперше звучить: Україна і Грузія стануть членами Альянсу.

росія нападає на Грузію. У 2014-му – на Україну.

Що зробив кремль?

Він перетворив міф у фундамент нової політики:

– будь-яка інтеграція з Заходом = «вторгнення НАТО»;

– будь-яка країна, яка хоче суверенітету = «втрата контролю»;

– будь-який спротив – «загроза історичній росії».

Вони створили міф для виправдання геноцидної війни заради відновлення впливу.

Так почалась нова імперська війна. І все – під прикриттям вигаданих обіцянок.

Навіщо допомагати росії легітимізувати власну брехню?