Садівниця з Житомира Ніна Панасюк в інтерв’ю Суспільному розповіла про поширені проблеми з розсадою, правила пересаджування та догляду, а також пояснила, чому важливо дотримуватися строків посіву, забезпечувати достатнє освітлення, підживлення і загартовування рослин.   Які проблеми з розсадою найчастіше виникають?

Якщо людина вирішила виростити розсаду з насінини — це справжнє творення дива. Адже в кожній розсаді — мрії та плани на майбутній урожай, вкладені час і кошти. Звісно, ми очікуємо на гарний результат і вже уявляємо щедрий врожай. Успішна розсада — одна з ключових складових високого врожаю та здоров’я рослин. Але не варто забувати про можливі проблеми. Вони трапляються не лише в новачків, а й у досвідчених городників. Перш за все, щоб уникнути багатьох труднощів, купуйте насіння та ґрунтосуміш у спеціалізованих магазинах або в перевірених продавців. Там вас проконсультують і допоможуть підібрати відповідні для ваших умов сорти та гібриди від надійних виробників. Не купуйте насіння на стихійних ринках або в сумнівних продавців. Часто на гарній обкладинці — лише картинка для привернення уваги, а саме насіння може бути низької якості, з поганою схожістю, невідповідністю сорту або навіть зовсім не тієї культури, яку ви планували вирощувати.

Ще одна поширена проблема — поспіх і надто ранній посів на розсаду. Дуже важливо правильно визначити терміни посіву. Адже кожна культура має оптимальний вік розсади для висаджування. Якщо рослини занадто молоді, їм доведеться “дорослішати” вже в умовах відкритого ґрунту — це великий стрес. Тоді вони цвістимуть і плодоноситимуть пізніше, а врожай буде меншим і з’явиться із затримкою. Якщо ж розсада переросла — закладання квіткових бруньок почнеться ще в горщику. Це супроводжуватиметься стресом, нестачею місця, світла. Навіть в оптимальних умовах така розсада дасть нижчий врожай. Тому важливо знайти золоту середину. Для цього потрібно знати оптимальний вік розсади кожної культури. Наприклад:

огірки, дині, кавуни — до 1 місяця;

томати, перець — 50–60 днів плюс кілька днів на проростання.

Визначивши дату висаджування (у відкритий чи закритий ґрунт), легко обчислити, коли саме сіяти насіння.

Розсада перцю. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк

Якісне освітлення — ще одна критично важлива умова, яку часто недооцінюють. Особливо ті, хто хоче посіяти розсаду дуже рано, скажімо, в січні чи лютому. У цей період ще бракує сонця, а без додаткового штучного освітлення розсада витягується, стає блідою й тендітною. Вона не зможе закласти потужний урожай. Якщо ви плануєте ранній посів — без спеціалізованих ламп не обійтись. Якщо ж такої можливості немає, варто починати посів із середини березня — коли природного світла вже більше.

Розсаді, як і дорослим рослинам, потрібне підживлення — для нормального розвитку та поповнення запасу мікро- і макроелементів. Не варто боятися добрив. Але важливо пам’ятати: для молодої розсади дозування має бути зменшеним — на рівні 50–70 % від норми для дорослих рослин. Підживлення проводимо раз на 2–3 тижні — залежно від стану й потреб розсади.

Ще одна поширена помилка — надмірний полив. Це може спричинити появу “чорної ніжки”, через яку розсада загине. Особливо небезпечно це у поєднанні з холодним повітрям біля вікна, де стоїть розсада.

І наостанок — домашні улюбленці. Їхня любов до зелених паростків іноді може стати причиною втрати розсади. Тут кожен рятується, як може. Але варто пам’ятати: пухнасті друзі — теж фактор ризику для майбутнього врожаю.

Біля теплиці житомирської садівниці Ніни Панасюк. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк   Що зазвичай стається з розсадою, яку “перетримали” в хаті чи на підвіконні?

Така розсада, звісно, переростає. Але тут важливо, у яких умовах вона зростала. Якщо було організовано правильне підсвічування, то навіть “перетримана” розсада може бути міцною, із товстим стеблом і здоровим виглядом. Якщо ж розсада росла без достатнього світла — тоді її зовнішній вигляд буде слабким: тонке, видовжене стебло, тьмяні листки. Тому бажано дотримуватися своєчасних строків висіву й не поспішати.

Як визначити, що розсада вже ослаблена, але ще її можна врятувати?

Ослаблену розсаду легко розпізнати за зовнішнім виглядом:

тонке, слабке стебло;

зміна кольору листків — особливо нижніх, адже саме вони першими “сигналізують” про проблему. Наприклад: фіолетовий відтінок із нижнього боку листка — ознака нестачі фосфору, яка часто виникає через холодне підвіконня; жовті нижні листочки — сигнал нестачі азоту або те, що рослині вже тісно в ємності, де вона росте.

Що робити?

Усунути причину:

перемістити розсаду в тепліше місце, подбати про більше світла;

підживити відповідними добривами;

якщо розсада витягнута — обмежити полив, щоб не стимулювати ще більше витягування, і дати добрива для розвитку кореневої системи.

Це дозволить зупинити ріст надземної частини, а сили рослини підуть на зміцнення коренів.

Розсада баклажан. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк   У яких випадках краще одразу пересіяти, а не витрачати сили на “реанімацію”?

Якщо розсада має критичний вигляд — тоді краще не витрачати час на порятунок. Наприклад, ви посіяли огірки чи салат, накрили плівкою, поставили в темне місце й забули про них. У такому разі рослини можуть зійти, але без доступу до світла сильно витягнуться — і стебла в них будуть, як нитки. Таку розсаду вже не врятувати: пересаджування не дасть бажаного результату, і про хороший урожай можна забути. У таких випадках доцільніше відразу пересіяти культури заново й не витрачати дорогоцінний час.

Розсада перцю. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк   Які перші кроки, якщо бачимо, що розсада витягнута, пожовкла, має тонке стебло?

Якщо розсада вже ослаблена, потрібно насамперед усунути або максимально зменшити чинники, які призвели до цього стану:

забезпечити більше світла;

зменшити полив;

прибрати розсаду з холодного підвіконня або з надто теплої підлоги;

внести добрива — у правильному дозуванні для молодих рослин;

підібрати відповідний об’єм ємностей (стаканів чи касет), у яких росте розсада.

Розсада томату. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк   Чи допомагає обрізання частини листя, заглиблення стебла під час пересаджування? Як правильно пересадити витягнуту розсаду, щоб вона укорінилася?

Не всім рослинам підходить такий спосіб пересаджування, як заглиблення стебла. Наприклад, перець і баклажан не люблять заглиблення: після нього вони зупиняються в рості, щоби наростити кореневу систему в місці заглиблення. Через це рослина може не розвиватися впродовж одного-двох тижнів. Натомість томати добре переносять заглиблення й навіть потребують його. У такому випадку перед пересаджуванням потрібно прибрати листя, яке потрапляє в зону заглиблення, щоб місце відриву затягнулося. А от дині, кавуни, огірки та кабачки не потребують заглиблення під час пересаджування. Якщо перші листки вашої розсади — сім’ядольні — мають нормальний колір, їх варто залишити.

Розсада перцю. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк   Чи можна ще починати зараз загартовувати розсаду? Який алгоритм?

Перед висаджуванням розсади у відкритий ґрунт її обов’язково потрібно загартовувати. Що це означає? За тиждень–два до висадки слід почати поступово привчати рослини до зовнішніх умов — температури, сонячного світла, вітру. У перші дні розсаду виносять на вулицю лише на кілька годин, а потім повертають до приміщення або парника. Згодом тривалість перебування на вулиці поступово збільшують. Наприкінці загартовування розсаду можна залишити на дворі на добу-дві в стаканчиках або ящиках. Лише після цього рослини висаджують у відкритий ґрунт. Якщо пропустити етап загартовування, рослини можуть отримати сонячні опіки — листя побіліє, а сама розсада увійде в стан стресу. Виведення її з такого стану потребує додаткових одного-двох тижнів, що вплине на подальший розвиток і врожайність. Особливо чутливий до таких стресів перець — він може взагалі не оговтатися. Якщо ви не маєте змоги винести розсаду на вулицю, слід принаймні часто провітрювати приміщення, де вона росте. Після висаджування в ґрунт рослини потрібно притінити: зробити над ними тимчасові тунелі з дуг та агроволокна. Це захистить від прямих сонячних променів, створить сприятливий мікроклімат і збереже розсаду від опіків та стресу.

Розсада капусти та базиліку. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк   Якщо розсада вже побувала на холоді або під прямим сонцем і зазнала стресу — як її відновити? Чи варто використовувати стимулятори росту?

Після стресу, спричиненого холодом, сонцем або пересаджуванням, рослини можуть уповільнити розвиток або взагалі зупинити ріст. У такому випадку рекомендую застосовувати стимулятори росту та спеціальні антистресові препарати. Пересадка, особливо з відкритою кореневою системою, — це великий стрес для розсади. Якщо додати до цього ще й несприятливі погодні умови, рослині може знадобитися кілька тижнів на відновлення. Щоб підтримати рослини, доцільно застосовувати препарати антистреси — вони зміцнюють імунітет рослини, підвищують стійкість і витривалість. Стимулятори росту, своєю чергою, допоможуть активізувати розвиток і покращити загальний стан розсади.

Ніна Панасюк на своїй ділянці. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк   Чи варто підживлювати ослаблену розсаду — коли й чим?

Так, підживлення ослабленої розсади важливе, але потрібно діяти обережно. На ранньому етапі розвитку кореневої системи варто використовувати фосфорні добрива — вони стимулюють ріст коріння. Щойно коренева система сформується, почне активно розвиватися й надземна частина рослини. Наступний етап — внесення універсальних добрив із рівним вмістом фосфору, азоту та калію. Вони сприяють гармонійному розвитку всієї рослини. Підживлення проводять не частіше ніж раз на 2–3 тижні, бажано вранці, по вологому ґрунту. Після висаджування розсади на постійне місце перше підживлення також має включати фосфорне добриво, антистресовий препарат і стимулятор росту.

Розсада кавунів. Фото надала для Суспільного Житомир Ніна Панасюк   Що порадите городникам, які зараз бачать, що розсада не в ідеальному стані — не панікувати чи пересівати?

Насамперед оцініть, наскільки критична ситуація. Можливо, розсаду ще можна врятувати. Боротись варто, адже в неї вкладені ваша праця й час. Рекомендую прочитати спеціалізовані статті або проконсультуватися щодо конкретної проблеми, щоб зрозуміти її причину. Іноді виправити ситуацію виявляється набагато простіше, ніж здається. Рішення пересівати чи ні також залежить від культури. Томати, перець, баклажани — для нашого регіону не варто їх пересівати, бо у них тривалий період розвитку розсади. Натомість для швидкозростаючих культур, як-от кавун, диня, огірок, салат, пересівати варто. Так, це відтягне період плодоношення, але врожай буде щедрішим.

Вирощування розсади — не завжди легкий процес, але дуже цікавий і захопливий. Коли ви творите диво — від насінини до врожаю, це надихає, приносить радість вам і вашим близьким. Тож варто знати про проблеми, з якими можна стикнутися під час вирощування розсади, щоб мінімізувати їх у майбутньому й насолоджуватися процесом повною мірою. Усім смачних і щедрих врожаїв.

Джерело: Суспільне Житомир

Джерело