У неділю П’ятидесятниці, 8 червня 2025 року, в Соборі святого Юра у Львові єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир виголосив слово проповіді, у якому роздумував над подією Зіслання Святого Духа як днем народження Церкви. Архиєрей звернув увагу на дію Святого Духа в особистому житті людини, символіку вітру і вогню, дари Духа та значення хрещення і миропомазання як початку християнської дороги.

Свідоцтво про народження Церкви

Коли народжується людина, вона отримує свідоцтво про народження. Подивімося разом на початок — на свідоцтво про народження Церкви. Це свідоцтво подає в Діяннях апостолів св. Лука — лікар, який став християнином.

На п’ятдесятий день після Воскресіння Христового апостоли разом із Богородицею були зібрані в горниці (світлиці) одного дому в Єрусалимі. Горницю, світлицю, можна порівняти з материнським лоном, з якого народжується Церква. У цій зародковій клітині перших учнів, які моляться, визріває щось нове, що заволодіє цілим світом.

До цього часу ще не було Церкви як такої. Було, правда, певне коло учнів, але вони були ще в сумнівах, перестрашені. Не було відомо, чи з цього грона могла б повстати Церква, зеніт якої настав саме в день П’ятидесятниці.

Таємничість і близькість Святого Духа

Святого Духа тяжко зрозуміти людським розумом. Багато хто вважає, що Він — щось недосяжне, абстрактне. Дехто не може собі з цим порадити. Люди намагаються вірити в Нього, але не можуть уявити, що їх з Ним пов’язує.

Лука в Діяннях апостолів описує символіку та прояв Святого Духа у вигляді вітру та вогню. Вітер лагідно колише трави, але здатен виривати дерева з корінням. Святий Дух може гладити мене ніжним дотиком, але Він також здатен розворушити мене і погнати вперед.

Святий Дух — у моєму диханні. Дихаючи, я вбираю не лише повітря, а й Божого Життєдайного Духа. Тим самим я вдихаю Його любов, яка пронизує мене наскрізь.

Вогонь, що очищує і надихає

Вогонь очищує й оновлює, має властивість випалювати все недосконале. Наприклад, золото очищується у вогні — усі шлаки згорають, щоб залишилося тільки чисте золото. Так і Святий Дух у нас прагне попалити все, що перешкоджає життю.

У нас міститься гнів, присутнє невдоволення і багато інших немочей. Вони заважають нам жити. Ми нездатні приймати розумні рішення, якщо нами керують страх чи почуття меншовартості. Ми потребуємо вогню Святого Духа, який випалить усе затьмарене й непотрібне, щоб ми могли жити чистим серцем.

Вогонь також дає світло і тепло. Вогонь Святого Духа спалив в апостолів страх і непевність — і вони почали мужньо проповідувати. Цілий світ став адресатом Доброї Новини, бо присутні люди почули її своїми рідними мовами.

Святого Духа сприймаємо органами слуху, чуття, зору і мови.

Миропомазання — печать дару Духа Святого

На хрещенні ми намащуємо певні члени тіла олією з відповідними молитвами. Звершуючи святе таїнство миропомазання, намащуємо миром чоло, очі, ніздрі, уста, вуха, груди, руки, ноги. Тоді звучать слова: «Печать дару Духа Святого».

Також ми отримуємо свідоцтво про отримання святих таїнств хрещення і миропомазання. Але це свідоцтво не є гарантією нашого спасіння. До спасіння провадить кожну людину її життєва дорога з багатьма викликами та перешкодами.

Утішитель і податель дарів

Святий Дух є утішителем, подателем життя, скарбницею благ — як ми називаємо Його у нашій відомій молитві «Царю Небесний». Він ніколи не приходить сам, а приносить щедрі дари.

Зі старозавітної книги пророка Ісаї (Іс 11,2) та з катехизмової частини ми знаємо про сім дарів Святого Духа: мудрість, розум, рада, кріпость, знання, побожність і страх Божий.

Відкриймо наші серця на ці дари!

Джерело