🐺Мінус повітря, тиск у голові, піт по спині, і приціл, який не так легко впіймати

🐺Мінус повітря, тиск у голові, піт по спині, і приціл, який не так легко впіймати
🐺Мінус повітря, тиск у голові, піт по спині, і приціл, який не так легко впіймати
🐺Мінус повітря, тиск у голові, піт по спині, і приціл, який не так легко впіймати
🐺Мінус повітря, тиск у голові, піт по спині, і приціл, який не так легко впіймати

🐺Мінус повітря, тиск у голові, піт по спині, і приціл, який не так легко впіймати. Протигаз змінює все. Саме тому ми тренуємось у ньому.

Бійці 8 полку ССО у перервах між операціями відпрацьовують чергове тренування: стрільба у позиції low ready, depressed muzzle та high ready у протигазах. Це не про ефектність. Це про готовність. Коли доведеться використовувати протигаз — часу звикати не буде.

Low ready — зброя трохи нижче горизонту, контрольована, але не загрозлива. Depressed muzzle— під очима, для моментальної реакції в тісних умовах. High ready – зброя дещо вище горизонту, вибір положення зброї залежить від умов, ситуації та локації на якій працюємо. Ми не просто стріляємо — ми формуємо автоматизм. Поки тіло втомлюється, мозок вчиться працювати правильно.

В свою чергу протигаз звужує поле зору, ускладнює дихання, псує вкладку. Але це і є суть: адаптувати тіло й голову до стресу. Коліматор окремо налаштовуємо під маску. Працюємо над комунікацією — через шум, задихання, викривлення голосу. Допомагають ПНБ і ЛЦУ, але тільки якщо руки і мозок вже знають, що робити.

Фільтри на тренуваннях не ставимо — це економить ресурс. Але сам тиск, обмеження і вага маски протигаза — все відчувається так само. Це треба прожити багато разів, щоб під час бою діяти, а не боротись із собою.

Що стосується вибору протигазів – однозначно сучасні зразки мають переваги. Радянські протигази не призначені для роботи зі зброєю при його використанні. Вони максимально звужують твій круг зору.

І наостанок — головне:
Не тренуєшся = деградуєш. Постійна робота над собою — запорука стати кращим серед рівних.

Джерело