11 років російсько-української війни довели, що жіночий опір окупантам — це не лише волонтерство чи військова медицина, а й безпосередній захист України на полі бою. Для тисяч українських жінок цей складний шлях розпочався у 2022 році, але багато захисниць — серед них і Андріана Арехта-Сусак — долучилися до Сил оборони ще на початку російського вторгнення у 2014 році.

Андріана Сусак народилася 9 грудня 1987 року в селі Вербовець на Івано-Франківщині. Згодом вона переїхала до Києва, здобула освіту перекладачки англійської мови в Київському національному лінгвістичному університеті та почала працювати в одній із фармацевтичних компаній.

Її життя кардинально змінилося з початком Революції Гідності — Андріана брала активну участь у подіях на Майдані, а навесні 2014 року добровільно приєдналася до новоствореного батальйону «Айдар».

Спочатку її погодилися взяти лише на роботу в штабі, однак згодом вона домоглася стати штурмовицею — хоч за документами значилася як швачка. У складі «Айдару» вона брала участь у боях за місто Щастя, обороні Луганського аеропорту та інших бойових операціях на Луганщині.

У 2015 році захисниця повернулася до цивільного життя — вийшла заміж і стала мамою. У подальші роки Андріана здобула другу вищу освіту й активно долучилася до громадських ініціатив. У 2019 році вона стала співзасновницею, а згодом і головою Жіночого ветеранського руху — організації, спрямованої на захист прав ветеранок та відстоювання місця жінок у Силах оборони України.

З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Андріана повернулася до захисту України — долучилася до оборони Київщини та Херсонщини. Паралельно вона брала участь в українських дипломатичних місіях у США, займаючись адвокацією розширення постачання західного озброєння.

У грудні 2022 року Андріана Арехта-Сусак отримала важке поранення внаслідок наїзду на ворожу міну в Херсонській області. Проте, пройшовши реабілітацію, вона продовжує службу та боротьбу за Україну.

#FightForUkraine