Капустяна міль (Plutella maculipennis Curt.)- один з найнебезпечніших шкідників капустяних культур. Поширена по всій території України. При обстеженні посівів ріпаку на деяких полях виявлено масовий літ метеликів, відкладені яйця, пошкодження личинками  капустяної молі – всіх віків та лялечки  у срібно-білому рихлому коконі, досить міцно прикріплені до субстрату.

Капустяна міль протягом року розвивається в 4 – 5 поколіннях. Літ метеликів наступного покоління накладається на попереднє і триває з квітня  до середини вересня.  Метелик у розмаху крил 12…16 мм. Забарвлення від сіро-коричневого до темно – бурого, на передніх крилах є хвиляста біла або жовтувата смужка. Яйце овальне, завдовжки 0,4-0,5мм з дрібними крапками на поверхні. Гусениці першого віку майже без пігментації, голова темно-коричнева. Забарвлення гусениць старших віків від зеленого до темно – коричневого.  Лялечка,  спочатку блідо – зелена, потім темніє, знаходиться у срібно-білому рихлому коконі який міцно  прикріплений до  листка.

Зимують лялечки і частково метелики. Метелики літають переважно у сутінках, живляться нектаром капустяних рослин. Яйцекладка триває  10…20 днів. Самки відкладають яйця по 1…4 штуки на нижній бік або черешок листка. повний цикл розвитку молі триває 30…35 днів. Сума ефективних температур для повного циклу розвитку одного покоління становить 390…410℃.

Найбільшої шкоди гусениці завдають капусті у фазі розвитку – утворення «сердечка», що перешкоджає утворенню головок. Пошкодження міллю листків мають характерний вигляд: на листках утворюються «віконця», – отворами, які затягнуті прозорою плівкою, яка при рості листка проривається, і отвори стають наскрізними.

 ЕПШ капустяної молі, у фазу листкової розетки капусти та ріпаку,  становить 3…6 гусениць на 1 рослину при заселенні 15…20% рослин;

ЕПШ капустяної молі, у фазу формування головки – 2…4 гусениці на рослину при заселенні 15…15% рослин;

ЕПШ капустяної молі, у фазу щільної головки – 3…5 гусениць на рослину при заселенні 15…25% рослин.

 Посіви підлягають постійному фітосанітарному моніторингу.

Нагадуємо, що захисні обробки проводять засобами захисту рослин згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Суб’єкти господарювання повинні завчасно (не менш ніж за дві доби) сповіщати населення, бджолярів та власників суміжних сільськогосподарських угідь про місця, строки і методи застосування пестицидів.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Ганна  Масинець Державний  фітосанітарний  інспектор

Джерело