Чому важливо впроваджувати енергоефективні рішення при відновленні країни? Що вже зроблено й які подальші кроки?

Нині Україна переживає найбільшу житлову кризу в сучасній історії. Внаслідок збройної агресії росії мільйони українців або втратили житло, або не мають до нього фізичного доступу. Росія і далі продовжує свій терор проти наших міст, масовані атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили значний брак електроенергії та перебої з електропостачанням, а кількість зруйнованих будівель і постраждалих людей продовжує зростати. Крім того, житловий сектор залишається найбільш енергозатратним порівняно з громадськими будівлями й комунальними підприємствами.  Все це викликає необхідність пошуку та впровадження ефективних житлових та енергоефективних рішень.

Чому важливо впроваджувати енергоефективні рішення при відновленні країни? Що вже зроблено у цьому напрямку та якими мають бути подальші кроки?

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ЖИТЛА ПІД ЧАС ВІДНОВЛЕННЯ ТА У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД – ПРІОРИТЕТ, ОБОВ’ЯЗОК ЧИ ПОТРЕБА?

Енергоефективність – це комфорт та якість життя, енергетична безпека та незалежність, здоров’я та екологія, економічне зростання та нові можливості, інвестиція, а не витрати. Будувати зелене житло – не розкіш і не просто опція, а інвестиція в енергобезпеку, комфортне й стійке життя країни.

Для України підвищення енергоефективності та зменшення викидів двоокису вуглецю – задача довоєнна. Зараз державна політика у сфері енергоефективності переживає трансформацію, яка відбувається паралельно з фізичним відновленням країни.

Задовго до повномасштабного військового вторгнення росії Україна взяла на себе низку міжнародних зобов’язань у сфері енергоефективності. Зокрема, ми обрали слідувати принципу «‎Енергоефективність насамперед», на який у своєму енергоменеджменті посилається європейський уряд. ЄС поставив за мету декарбонізувати весь житловий фонд до 2050 року. І якщо ми хочемо бути частиною Європи – маємо долучатися до цього курсу вже сьогодні.

Маємо всі чітко розуміти, що будувати без чіткого енергетичного планування сьогодні – означає перекладати великі витрати на тих, хто буде експлуатувати це житло в майбутньому. А це громадяни України, які мусять виживати в умовах нестабільної економіки.

БУДІВЛІ З МАЙЖЕ НУЛЬОВИМ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯМ – МАЮТЬ СТАТИ ОБОВ’ЯЗКОВИМ ПРАВИЛОМ

В Україні з 1 квітня почали діяти вимоги до будівель nZEB (будівлі із майже нульовим енергоспоживанням). Ці вимоги диференційовані для нового будівництва та реконструкції будівель, вони встановлюють мінімальний клас енергетичної ефективності, значення показника споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел, значення частки енергії, виробленої з ВДЕ, посилені вимоги до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та до теплопровідних включень, вимоги до герметичності оболонки будівлі, вимоги щодо наявності сонячних теплових або електричних панелей, сонцезахисних пристроїв, систем вентиляції з рекуперацією тепла, вимоги до ефективності управління інженерними системами.

Наразі ці вимоги не несуть будь-яких зобов’язань, будівництво за цими вимогами є добровільним, але це перший, важливий крок до повного переходу будівництва nZEB будівель. Нові вимоги – нові можливості для будівництва та модернізації житлового фонду країни відповідно до європейських стандартів. Це можливість ринку навчитися, пілотні nZEB-проєкти в Україні – важливий крок для навчання і залучення грантів.  

На сьогодні провідні архітектори та інженери розробляють і незабаром представлять для широкого загалу «Альбом технічних рішень nZEB» – набір перевірених вузлів, креслень, термомоделей, який уже зараз використовують архітектори та інженери у своїй щоденній практиці.

Проте, варто відмітити, що Україна змушена «наздоганяти» вимоги директив ЄС. Україна лише нещодавно імплементувала вимоги щодо nZEB на рівні законодавства, а оновлені директиви ЄС (EED i EPBD) вже вчергове підвищили вимоги до енергоефективності. Зокрема, запровадили поняття «zero emission building» (ZEB).

ВИКЛИКИ НА ШЛЯХУ ДО NZEB. ЯК ЇХ ДОЛАТИ?

Сьогодні серед ключових викликів для нашої країни на шляху до nZEB слід виділити такі, як нормативно-правова база, стандарти, якість проєктування, кваліфікація інженерів та проєктувальників, якість виконання будівельних робіт та кваліфікація робітників, процедури контролю за якістю виконання будівельних робіт та процедури проведення закупівель, доступність технологій та обладнання, вартість тощо. Замовники та інвестори наразі обмежені у виборі альтернативних, більш якісних і безпечних інструментів для реалізації проєктів нового будівництва.

Водночас, головною перешкодою для масштабного впровадження енергоефективних заходів та відновлення житлової інфраструктури залишається фінансування.  Іноземні партнери залишаються обережними і абсолютно справедливо хочуть гарантії повернення інвестицій, адже житлова, критична інфраструктура України щоденно під обстрілами.

За таких умов держава, муніципалітети, місцева влада та бізнес мають стати партнерами у впровадженні інновацій. Таким чином можливо створити сприятливі умови для формування нової інфраструктури – екологічної, технологічної й економічно стійкої. Йдеться не просто про ремонт будівель, а про створення нової якості середовища для життя – інклюзивного, комфортного, стійкого до змін клімату та привабливого з архітектурної точки зору.

Також надзвичайно важливо інвестувати у людей, без підготовлених людей навіть найкращі технології не працюватимуть. Освітні програми, перекваліфікація, передання знань – саме це формує стійкість громад і забезпечує ефективне використання інвестицій. Успіх у процесі впровадження  енергоефективних заходів залежить не лише від технологій чи рішень уряду, а й від готовності людей долучатися, ухвалювати зміни у своїх домівках, громадах, на підприємствах.

В частині вдосконалення українських стандартів з енергоефективності в будівництві доцільно привести містобудівне законодавство України у відповідність до принципу «Енергоефективність насамперед», запровадивши відповідні поняття (визначення), принципи та підходи. Також існує необхідність включити в законодавство України поняття «будівлі з нульовими викидами» («zero emission building», ZEB) і внести відповідні вимоги до ДБН та інших підзаконних нормативно-правових актів. І третє – включити в законодавство України (включаючи ДБН) вимоги щодо обов’язкового використання енергії сонця згідно з приписами оновленої EPBD.

Будувати, споживати розумно і зберігати достатній рівень комфорту – можливо. Ефективне вирішення окреслених проблем вимагає комплексного підходу, що включає як внесення змін до чинного законодавства, так і розробку та запровадження нових, прозорих і безпечних механізмів фінансування та організації будівництва.

Джерело: УКРІНФОРМ

Джерело