Дня 29 червня для парафії Святих Апостолів Петра і Павла в м. Коломия відбулася особлива подія — архиєрейський візит Преосвященного владики Василія Івасюка, правлячого єпископа Коломийської єпархії УГКЦ, з нагоди храмового свята.

На початку владику Василія урочисто зустріли при вході до церкви, а після слів привітання єпископа запросили очолити Архиєрейську Божественну Літургію.

Під час святкового богослужіння єпарху Коломийському співслужили: отець Віктор Гавриш, адміністратор храму Святих Апостолів Петра і Павла, о. Володимир Білослудцев, протопресвітер Коломийський, о. Микола Остафійчук, о. Роман Ямбор та о. Руслан Надвірнянський. Під час Літургії віряни мали можливість приступити до Святої Тайни Сповіді, яку уділяв отець-доктор Андрій Танасійчук.

У своєму душпастирському слові єпископ підкреслив віру апостола Петра і те, як його покликав Господь:

«У Церкві склалася традиція згадувати день пам’яті цих двох найбільших апостолів — Петра і Павла — спільно. Їхні особистості були протилежними, відмінними за вдачею і покликанням, а вчення свідчило про єдність. Вони мали успіх у проповідуванні Євангелія серед народів… 

Христос особисто під час Своєї місії на Землі покликав до апостольського служіння рибалку Симона. На запитання Спасителя: “За кого мають люди Сина Чоловічого?” (Мт. 16:13) Симон відповідає першим від імені всієї громади: “Ти — Христос, Син Бога живого” (Мт. 16:16). І тоді Христос, бачачи тверду віру апостола, каже йому: “Ти — Петро (скеля), і Я на цій скелі збудую Мою Церкву, й пекельні ворота її не переможуть” (Мт. 16:18). 

І від цього часу Симон став Петром. Він був за покликанням рибалка з Галилеї, не мав високої освіти, не знав тонкощів тогочасної політики, проте став скелею, на якій Христос забажав збудувати Свою Церкву. Завдяки цій твердій і непохитній вірі Господь послав його проголошувати про прихід Бога до людей, настановив його головою Церкви, і загинув він мученицькою смертю…».

У цьому контексті Архиєрей звернув увагу і на апостола Павла та його прагнення захищати Бога:

«Христос перемінює ім’я гонителя первісної Церкви Савла на Павло і настановляє його апостолом. Не знаючи науки Ісуса Христа під час Його земної місії, він був одним з найбільших переслідувачів Церкви Христової та узяв окремий дозвіл, щоб шукати й кидати у в’язницю всіх тих, хто визнає Спасителя за Сина Божого. 

Одного разу, їдучи до міста Дамаск знищувати християн, стається диво — Христос скидає його з коня і каже до нього: “Савле, Савле! Чого Мене переслідуєш?” (Ді. 9:4). Він сильно перелякався, бо вважав, що переслідує звичайних людей, а не Бога.  

Спаситель у людському тілі прирівнює Себе до кожного переслідуваного і терплячого, а Савло саме їх кидав до в’язниці. Після цього випадку Савло стає Павлом і найосвіченішим серед людей ізраїльського народу…».

Після Божественної Літургії владика Василій Івасюк наголосив, що зараз необхідно молитися за воїнів української армії, аби Господь допоміг їм вистояти у жорстокій війні.

Відтак о. Віктор Гавриш звернувся до єпископа зі словами:

«Владико, дякуємо Вам за молитву і за те, що Ви згадали про наших воїнів. Адже завдяки їм ми можемо спокійно спати у своїх будинках. Дякуємо за Ваше душпастирське слово. Ми — Ваші діти, а Ви — наш духовний батько. Тож нехай Господь Бог зішле Вам Свої щедроти на многії і благії літа!».

Далі єпископ вручив місцевому меценату п. Ігорю Григорчуку грамоту Преосвященнішого владики Володимира Війтишина, Архиєпископа і Митрополита Івано-Франківського.

«Місцем, де найчастіше зароджується, зростає й дозріває святість християнина, є парафія. Нашим завданням є готовність свідчити про Ісуса Христа своїм щоденним життям, таким чином творячи живу парафіяльну родину…», — зачитав грамоту о. Володимир Білослудцев.

Опісля єпарх Коломийський вручив єпархіальні грамоти всім жертводавцям та активним парафіянам, які долучалися до спільної праці на благо церковної спільноти.

Наприкінці Преосвященний владика Василій Івасюк уділив присутнім своє благословення через мирування, а священники освятили воду на подвір’ї храму.

 

 

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ
Світлини брата Максима Федюка

Джерело