27 червня відбувся перший в історії України випуск медичних капеланів, які здобули державні сертифікати за спеціальністю «Клінічне душпастирство». Навчальний курс та урочистість організувала Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я із благословення та за підтримки Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. Це — духовна відповідь Церкви на виклики сучасності, зокрема в умовах війни. Урочистості відбулися в Патріаршому домі та Львівському медичному університеті імені Данила Галицького.

Навчання відбувалося на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Впродовж двох із половиною місяців священники проходили інтегровану програму, що поєднувала медичні, пасторальні й богословські дисципліни. Після завершення курсу випускники отримали державні сертифікати, що засвідчують їхню професійну компетентність.

«Не скажу „звершилося“, а лише „розпочалося“! Бо наша справа матиме продовження», — ствердила с. Севастіана Карвацька, голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я.

«Це — історичний крок для всієї медичної спільноти України. Медичний капелан — це той, хто приходить туди, де стихає надія, щоб запалити вогник віри. Ви — перші, хто береться за цю благородну і відповідальну місію», — наголосила Наталія Літвінська, директор Департаменту охорони здоров’я ЛОДА.

Патріарший дім: Божественна Літургія, вручення церковних сертифікатів і слова вдячності

Святкування першого випуску медичних капеланів розпочалося в Патріаршому домі у Львові урочистою Божественною Літургією, під час якої були виставлені для вшанування мощі мощі святих лікарів і безсрібників Косми і Даміана, які для потреб комісії передав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, а також епітрахиль о. Омеляна Ковча.

На урочистість зібралися випускники, організатори курсу, викладачі, духовенство, медичні працівники, представники влади та рідні капеланів.

Сестра Севастіана в подячному слові назвала цей день історичним: «Вперше в історії нашої Церкви всім нам вдалося пройти цю дорогу, прокладаючи шлях тим, які вторитимуть вашій сміливості, вашому завзяттю і вашій кропіткій праці над собою. Нехай Господь завжди дме попутним вітром Свого Духа вам у спину, надихаючи на звершення, пориваючи до дії і підтримуючи у всіх ваших добрих починаннях», — зазначила с. Севастіана.

«Почуваюся як мати на випускному своїх дітей — задоволена і горда. Нам вдалося прокласти шлях для тих, хто наслідуватиме вашу сміливість і завзяття», — наголосила вона.

Голова комісії подякувала Блаженнішому Святославові за ініціативу, молитву й особистий приклад служіння, а ректору Львівського медичного університету Орестові Чемерису — за справжній «біг назустріч» нагальній потребі вишколу медичних капеланів, підтримку та відкритість до співпраці. Особливі слова вдячності пролунали на адресу викладачів курсу, співпрацівників комісії, родин капеланів і всіх, хто зробив цей проєкт можливим.

Отець Руслан П’яста, викладач курсу, наголосив: «Бути медичним капеланом — це не професія, а покликання. Ви йдете до хворих від імені Христа, щоб торкатися їхніх ран — видимих і невидимих».

«Держава переосмислює роль духовності. У партнерських стосунках між Церквою і державою ми служимо одній і тій самій людині. Хочу, щоб ви стали добрими інструментами, через які Христос зможе торкатися ран хворих», — ствердив священник.

Отець Лука Буняк, представник Мукачівської єпархії, передав вдячність від правлячого єпископа, владики Теодора Мацапули і зауважив, що капеланство вимагає особливої мужності — бути поруч зі стражданням.

Відтак було зачитано і вручено церковні дипломи, які видала Патріарша комісія, про успішне завершення освітньої програми базового рівня медичних капеланів за спеціальністю «Клінічне душпастирство».

Після урочистостей у залі учасники перейшли до спільної трапези, де заслухали ще кілька привітань.

Народний депутат України Євген Петруняк привітав випускників і сказав: «Державні дипломи засвідчують, що держава визнає духовну підтримку як частину системи охорони здоров’я. Наше завдання — законодавчо закріпити інститут медичного капеланства».

Пані Леся Гусак, мама одного з капеланів, побажала випускникам сили в непростому, але благословенному служінні.

Пані Марія Бойко, директорка Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, вручила ляльки-мотанки організаторам як символ пам’яті про цю історичну подію.

Львівський медичний університет: державне визнання і вручення сертифікатів

Друга частина святкування відбулася у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, на базі якого проходив навчальний курс. Тут медичні капелани отримали державні сертифікати спеціаліста з клінічного душпастирства.

Пан Сергій Убогов, начальник управління кадрів, освіти і науки МОЗ України, заявив: «Сьогодні стартує розвиток медичного капеланства в Україні. Ці сертифікати — не просто документ, а визнання важливої професійної ролі. Ви служите людині — і Церква, і держава мають єдину мету».

Ректор університету Орест Чемерис, звертаючись до випускників, закцентував: «Клінічне душпастирство — необхідна складова одужання пацієнта. Ваша присутність у лікарні допомагає не лише хворому — вона додає наснаги і лікареві, який часто шукає правильне рішення не лише з професійного, а й з морального погляду».

Пані Наталія Літвінська назвала випуск подією загальнодержавного значення: «Це — історичний крок для всієї медичної спільноти України, крок, який символізує єдність медичної науки та духовної підтримки, що так необхідна у складні, часто надлюдські моменти, які переживають наші пацієнти, а також самі медики… Медичний капелан — це той, хто запалює світло віри там, де медицина вже безсила. Ви стали основою нової культури допомоги — духовної, моральної, емоційної».

Отець Ігор Хомічак, капелан ЛНМУ, наголосив: «Ми більше не можемо казати, що Церква і держава — окремо. Це — спільна справа для добра народу. Бути поруч — ось гасло вашого покликання».

Медичний капелан о. Володимир Мощич як староста курсу подякував усім викладачам, організаторам і присутнім за досвід навчання та вручив пам’ятні подарунки.

Свідчення випускників: досвід, що змінює

Отець Андрій Кремза (Чорноморськ, Одеський екзархат): «Цей курс дав мені розуміння, як бути ближчим до пацієнтів. Дякую всім, хто зробив це можливим. Люди на Півдні України хочуть бачити Бога в лікарнях».

Отець Назарій Юзвяк (Великий Любінь, Стрийська єпархія УГКЦ): «Важливим є розуміння значення присутності священника поруч із хворим. Мене найбільше вразила частина про „мовчазну присутність“ біля хворого — як форму глибокого духовного супроводу, тобто вміння слухати. Також запам’яталося практичне заняття з тактичної медицини — це був несподіваний, але дуже потрібний елемент для капелана в умовах надзвичайних ситуацій».

«Чи є щось практичне, що тепер використовуватимете у своєму служінні? Так — нові підходи до духовного супроводу хворих і їхніх родичів у кризових ситуаціях, важливість міждисциплінарної співпраці з медичним персоналом і головне — бути поруч із пацієнтом не з відповідями, а з відкритим серцем і здатністю слухати. Дякую всім, хто доклав зусилля для того, щоб медичні капелани мали змогу отримувати якісну освіту та цінні знання, щоб гідно сповнювати своє служіння в медзакладах України».

Отець Михайло Рацин (Ужгород, Мукачівська єпархія ГКЦ) поділився: «Участь у курсі була дуже цінною. Ми не лише збагатилися знаннями. Найперше — усвідомили необхідність праці над собою. Ми зрозуміли, наскільки капелан повинен пізнати себе, щоб потім прийти до пацієнта і стати добрим другом, щоб допомагати пережити хворобу. Я пізнав, що кредо капеланства — це вміння бути поруч».

Департамент інформації УГКЦ

Джерело