Пані Тетяна працює в «Укренерго» вже понад 20 років. Вона — диспетчер однієї з високовольтних підстанцій
- Автор допису: Укренерго
«У момент, коли підстанція вперше була під обстрілами, ми з чоловіком (який працює разом зі мною) були далеко — у відпустці. Дуже хвилювались, докоряли собі, що не разом із хлопцями та не можемо їм допомогти. Коли повернулись додому — стало легше, одразу стали до роботи, усували наслідки обстрілів. Потім почались масовані удари по об’єктах енергетики, наша підстанція не була винятком. Були нові руйнування і постійна робота з відновлення знищеного та пошкодженого устаткування. Небезпека лишається, та я не панікую. Якби була з лякливих — я б не працювала стільки років в енергетиці», — розповідає про свою роботу пані Тетяна.
Професія диспетчера електропідстанції зазвичай сприймається як суто чоловіча. Та й колектив на цій роботі — переважно лише чоловіки. Втім, є люди, які успішно руйнують цей стереотип: «Працюю, як і всі хлопці. Можливо, у мене не жіноча професія, та я жодного разу не пошкодувала, що стала енергетиком. З чоловіками легко працювати. У нас чудовий керівник, згуртований колектив, ми повністю довіряємо один одному. Це дуже важливо. Як диспетчер підстанції, я маю швидко ухвалювати рішення, стежити за роботою обладнання підстанції і правильністю перемикань. На диспетчерах подвійна відповідальність: за свої дії і за дії персоналу, який працює на об’єкті. Коли допускаю бригади на робоче місце — все пропускаю через себе, дивлюсь, чи всі команди правильно зрозуміли. Потрібно бути дуже уважною, кожна деталь — важлива. У нашій роботі помилки неприпустимі», — каже пані Тетяна.
Вдячні колезі та усьому диспетчерському персоналу «Укренерго» за відповідальне і сумлінне ставлення до своїх обов’язків. Завдяки вашим самовідданості й професіоналізму — сьогодні у наших оселях є світло. Дякуємо!